
Не зважаючи на те, що наслідки травми поки що не дають Артуру Дроздову грати на повну силу, у "Матчі зірок" форвард БК "Київ" був одним з найкращих. Про це більш ніж красномовно говорять його статистичні показники - 14 очок, 12 підборів, 2 передачі, перехоплення і блок-шот за 29 хвилин, проведених на паркеті реконструйованого палацу спорту "Дружба".
- Не думаю, що хтось у нашій команді серйозно засмучений тим, що нам не вдалося виграти, - сказав Дроздов у розмові з кореспондентом "СЕ". - Наприкінці ми "завелися", скоротили різницю в рахунку до мінімуму, але перемогти не змогли. Нічого страшного. Як на мене, свято баскетболу вдалося. Уболівальники дістали задоволення від гри, від конкурсів, які їй передували, і це найголовніше.
- Якщо говорити про сценарій поєдинку, то можна відзначити, що він проходив якимись ривками. Легіонери йшли у відрив, ви відчайдушно намагалися їх наздогнати...
- Таке часто буває в баскетболі. І не тільки в "Матчі зірок". Усі прагнули показати свої найкращі якості, але, можливо, у легіонерів це виходило краще.
- Щодо індивідуальної майстерності й досвіду, легіонери явно були сильнішими за українців. Можливо, саме цей факт і зумовив їхню перевагу по ходу матчу?
- Напевно, частково ви маєте рацію. У технічному плані суперники, можливо, виглядали цікавіше. Але, ще раз повторю, результат матчу не мав принципового значення, тому хтось дозволяв собі більше "витівок" на майданчику, хтось менше... Обов'язково врахуємо цей момент перед наступним "Матчем зірок" (посміхається).
- Якби українці виграли, ви разом з Володимиром Гуртовим могли б претендувати на титул MVР?..
- Мене це абсолютно не цікавить. Мені здається, зовсім не важливо, хто набрав більше очок, зібрав більше підборів. Адже це свято організоване насамперед для уболівальників, а вже потім для баскетболістів. Якісь індивідуальні призи в такій ситуації навряд чи мають велике значення. Найкраща нагорода для нас - почути, що шоу сподобалося вболівальникам.
- Може, у вас є якісь побажання до організаторів наступного "Матчу зірок"?
- Як мовиться, немає межі досконалості. Добре, що керівники БК "Донецьк" узяли на себе відповідальність за проведення такого заходу. Це був перший "Матч зірок" у нашій країні, але все було організовано на високому рівні.
- Донецьк - рідне для вас місто. Якщо не секрет, чи багато ваших родичів і друзів було на трибунах?
- Ясна річ, що багато моїх знайомих не залишилися осторонь від цього свята. Дуже приємно, що уболівальники тепло мене вітали. Сподіваюся, БК "Донецьк" наступного року виступатиме в Суперлізі, і я тут ще зіграю.
- Травма, яка не дала вам на повну силу зіграти з польським "Туровим", ще дає про себе знати?
- Я продовжую відновлюватися після того пошкодження, поступово набираю форму. Звичайно, ще не все гаразд з травмованою ногою, але зараз відчуваю себе набагато краще, ніж пару тижнів тому.
- Чи не було ризикованим в такій ситуації брати участь у "Матчі зірок", результат якого не має особливого значення?
- Я прийняв рішення не брати участі в конкурсі на кращий слем-данк, щоб зайвий раз не ризикувати, але в самому матчі був готовий провести на майданчику стільки часу, скільки відвели мені тренери. Не міг пропустити таке свято. Я думаю, багато баскетболістів скажуть вам те саме. Наприклад, Сергій Лішук, який вийшов на майданчик з травмою, відіграв декілька хвилин, а потім підтримував команду з лавки.