Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс дав інтерв'ю провідному польському спортивному виданню Przegląd Sportowy.
- Чи є поділ приймаючих міст Євро-2012 остаточним? Нічого не змінилося останнім часом?
- Якщо мова йде про українські міста, то нічого не змінилося. У Києві гостюватимуть фіналісти турніру, а у Харкові, Донецьку та Львові відбудуться матчі Євро. Не маю жодних сумнівів у тому, що так і буде. Я отримав переконання у цьому місяць тому, коли Україну відвідав президент УЄФА Мішель Платіні. Його висловлювання про стан підготовки були оптимістичними.
- Україна вже ввела в експлуатацію два стадіони - у Донецьку та Харкові. У Польщі ще не збудували жоден з об'єктів, що будують до Євро-2012. Чи означає це, що Ваша країна готова краще за Польщу?
- Організацію до Євро ми не розглядаємо, як суперництво двох країн. Ми не діємо за принципом хто кращий, а хто гірший. У нас є два готові стадіони. Але у Варшаві вже звели новий термінал аеропорту, а в Києві - ще ні.
- До фінального турніру залишилося близько двох років, і немало часу пройшло з того часу, як Польща й Україна отримали право на організацію Євро-2012. Який період у підготовці був найскладнішим до цього часу?
- Весь час ми в Україні ведемо боротьбу з будівництвом стадіонів, готелів, інфраструктури. Ми мусимо постаратися, щоб в УЄФА після завершення події сказали, що це був найкращий турнір з усіх проведених. То буде найбільшою нагородою за вкладені зусилля.
- Польща й Україна будують не лише інфраструктуру, а й готують національні збірні, що представлятимуть країни у червні 2012 року. Після нещодавньої відмови Мирона Маркевича від роботи тренером збірної складається враження, що Ваша федерація має прогалину у цьому найважливішому аспекті.
- Відставка Маркевича - це вже історія, і я не погоджуюся з думками, що наша збірна не має майбутнього. Чи гідний Юрій Калитвинцев того, щоб очолити нашу збірну? Я вам розповім одну історію. У 1994-му році я поїхав на матч мого "Динамо" зі "Спартаком" до Москви. У посольстві я зустрівся з Калитвинцевим, який тоді був хорошим гравцем у Росії, але намагався подолати важку травму, ходив майже на одній нозі. Я запропонував йому продовжити кар'єру у нас, у "Динамо". "Як так? Ви мене у такому стані запрошуєте до Києва?", - відреагував він на це. Я відповів: "Так". І запитав його, чи є у цей час пропозиції щодо його трансферу. Ні? Тоді я поцікавився про фінансової умови, які клуб пропонував йому до травми. Я запропонував йому такі ж у "Динамо". Він приїхав і залишився. З часом, після завершення футбольної кар'єри, він досягав успіхів з юнацькими збірними нашої країни. Я прошу почекати, бо це його перші кроки на тренерському шляху. Нагадаю, що Пеп Гвардьола очолив "Барселону", не маючи досвіду. Він виграв з цією командою все, що можна було виграти.
- Як Ви оцінюєте визначення людей, які мають сприяти промоції Євро-2012?
- Про Сергія Бубку та Валерія Борзова я не повинен розповідати, бо такі особистості відомі в усьому світі. Такою ж виглядає ситуація й з іншими. Візьміть президента Лєха Валенсу. Його авторитет, його Нобелівська премія, його репутація як людини, що дала новий імпульс Польщі, може виявитися новим стимулом для того, щоб завдяки організації фінальної частини чемпіонату Європи обидві країни знайшли собі нових друзів.
