Одразу після жеребкування чемпіонату Європи головним фаворитом квартету з групи А було оголошено Росію. Непогані клуби-лідери, чемпіонат, котрий прогресує, досвідчений тренер, нарешті склад, кістяк якого вийшов у півфінал у 2008-му - все це призвело до вердикту: мають виходити з першого місця. І після стартового туру все до цього і йде.
Можна сперечатися, що первинне у команді Адвоката: тактика під гравців чи гравці під тактику, але вікова команда одразу віддала ініціативу супернику, почавши діяти на контратаках. При цьому більшість випадів росіян залишали враження якоїсь раптовості: момент - і все, захист у кілька пасів пройдено.
Чверть години минула здебільшого у атаках підопічних Білека, а потім було відкрито рахунок. От тільки відкрили його ті, хто чекав свого шансу. Перехоплення передачі, навіс Зирянова, удар Кержакова - стійка. Але Чеха було спіймано на протиході, тому він не встиг підготуватися як слід, коли Дзагоєв набіг і розстріляв ворота одного з найкращих голкіперів світу.
Згодом Дзагоєв міг забити ще один, але не реалізував вихід на рандеву з Чехом. Проте Алану не було коли засмучуватися, адже майже одразу його команда забила вдруге. Прогавили Широкова захисники, коли м’яч після пасу Аршавіна не зміг зачепити ані Кержаков, на котрого йшла передача, ані його опікуни. Чеху трохи не вистачило, аби випередити Романа, котрий забивав з пари метрів.
Чехи опинилися в нокдауні, котрий лише дивом не перетворився у нокаут. Спочатку Вебб вирішив не давати пенальті за порушення правил на Аршавіні, потім Кержаков почав сеанс марнотратства, неточно пробивши в падінні. На фоні росіян чехи виглядали безідейними. Єдине, на що вони могли розраховувати - це стандарти. Так Піларж міг замкнути навіс з кутового, але Малафєєв вчасно опинився у потрібному куті воріт.
По перерві Білек вирішив випустити "чистого" руйнівника Хюбшмана, знявши Резека. Це розв’язало руки Плашилу та Їрачеку. Другий почав робити швидкісні ривки, а перший став автором гольової передачі. Анюков помилився при створенні штучного офсайду, а Плашил знайшов передачею Піларжа, котрий розібрався з голкіпером. В цей момент здалося, що в нервовій грі чехи можуть дочекатися ще однієї помилки опонентів і зрівняти рахунок.
Можливо, так воно і було б - Росія в особі Кержакова діяла напрочуд невдало у завершенні атак. Нападник "Зеніта" принаймні тричі міг забивати, але кожного разу його пострілам бракувало точності. А в чехів нарешті нагадав про себе Росицьки, котрий класно приклався, заставивши Малафєєва стрибати в кут воріт. Білек вирішив зняти Їрачека, випустивши інсайда Петржелу, Адвокат замінив Кержакова Павлюченком.
Спрацювала заміна голландця. Павлюченко спочатку віддав пас на Дзагоєва, котрого залишив у грі - напомилялися команди при створенні офсайдів - Губник, котрий колись не прижився у російському чемпіонаті. Алан зробив дубль та зайвий раз нагадав, що не дарма вважається одним з найбільш талановитих футболістів Європи. А згодом диво-гол вдався Павлюченкові, котрий самотужки пройшов - саме пройшов, а не пробіг - захист збірної Чехії.
Плашил небезпечно пробивав зі штрафного, Петржела забив з офсайду, але все це було вже як мертвому припарки. Росія була просто вище за класом, що, звичайно, інколи не дається взнаки, але це був не той випадок. Росія ж підтвердила думку щодо себе: розумна, трохи повільна команда, з якою легко не буде нікому.
Чотири роки тому наші сусіди теж стартували з рахунку 4:1, от тільки тоді вони виступили переможеною стороною. Іспанці, котрі здолали команду Хіддінка, зрештою виграли чемпіонат. Ніхто, звісно, зараз подібного від росіян не очікує, але щодо виходу у плей-офф їм хвилюватися не варто. Головне - не заспокоюватися, а підходити до кожного наступного суперника так само відповідально.
