У відборі до ЧЄ-2016 року національна збірна України стартувала з поразки у матчі зі Словаччиною. 50 тисяч уболівальників НСК Олімпійський не зуміли надихнути українську команду на більш-менш пристойний футбол та результат. Провалений перший тайм, помилки в захисті, програний центр поля та змарнована пара-трійка моментів - це усе на що награла команда Михайла Фоменка.
Але спершу про виконання національного гімну України. Як і очікувалося стадіон затягнув, а більшість гравців синьо-жовтих підхопили, але не всі... З 11 гравців та 22 хлопчаків та дівчаток, котрі виводили команду на поле, не співали двоє - Едмар та Ракицький. З першим все зрозуміло, його справжня Батьківщина не тут, і він лише заробітчанин. Ракицький, складається враження, що ця людина уболіває за якесь угруповування з абревіаторою з трьох літер, а не за Україну...Якщо ж ні, то нехай дасть привселюдно пояснення, чому ігнорує гімн України. Як свого часу зробив Несмачний. Екс-гравець Динамо сказав, що не співає гімн України, бо віра не дозволяє, а він свідок Ієгови і питання зникли. Ракицький ж усіх ігнорує і робить фінт вухами, відпочиває із задоволенням в загарбанному Росією Криму поки на його Батьківщині ті ж самі росіяни вбивають його співвтчизників і можливо навіть сусідів по Донецьку.
Тепер щодо футболу. Збірна України зіграла дуже слабенько. Фоменко ставив в цьому матчі на швидкі контратаки і гру флангів, а в результаті майже нічого не було. В центрі поля словаки не відчули конкуренції і лише зрідка Степаненку вдавалося зірвати кілька атак і майже жодного руху на атаку. Не пішла гра і в Едмара, який, напевно, мав зв`язувати своїми пасам півзахист з нападом.
Нервово і слабенько зіграв захист українців. Єдиний гол в цій грі - це розслабленість Ракицького та відсутність підстраховки від Шевчука, коли Мак легко переграв П`ятова. У перші 45-хвилин в гостей було ще кілька моментів, щоб забити. Інколи відверто нам щастило, а одного разу потягнув удар того ж Мака П`ятов. Наприкінці першого тайму сиьо-жовті забігали, мабуть, через розслабленість словаків. Відразу ж два моменти мали українці. Спочатку Степаненко з кількох метрів не зумів пробити воротаря словаків, а за кілька хвилин Зозуля не зумів розвернути голову у бік воріт гостей і пробив у воротарський майданчик.
У перерві Фоменко замін не робить, а вони мали бути. Напевно, не був зайвим би на полі більш габаритний за Зозулю Гладкий чи швидкий Шахов. Це в першу чергу, а далі вибору у Фоменка не так і багато...
На початку другого тайму Едмар ударом головою пробив в штангу і знову ж зіграв на добивання, але не пробив Козачика. Початок був гарним, але надалі словаки стабілізували свою гру і моменти знову почали виникати біля воріт збірної України. Гамшик легко роздавав паси і його ніхто не зустрічав і це вже був другий тайм.
На 67-й хвилині Фоменко визрів на першу заміну і не вгадав. Безус вийшов на поле, але окрім жовтої картки нічим не запам`ятався. Те ж саме стосується і усієї команди українців за виключенням П`ятова. До речі, вже в доданий арбітром час П`ятов навіть забив гол після стандарту, але його не зарахував суддя, оскільки побачив фол в атаці українського голкіпера на Козачику. А через десяток секунд після цього моменту суддя дав свисток про завершення гри.
Що не вийшло українців? Не було командної гри, бажання битися через неможу. Навіси, "свічки" у штрафну та простріли не несли загроз воротам словаків. Не працювали фланги, за виключеннням кількох проходів Федецького, програна боротьба за центр поля...і не забили гол. Напевно, для одного матчу вдосталь.
