На чемпіонаті Європи з футболу визначився чемпіон. Збірна Португалії обіграла команду Франції з рахунком 1:0, і здобула перший трофей у своїй історії (раніше найвищим досягненням "Команди обраних" було друге місце на домашньому Євро-2004).
Чемпіон не проходить повз значущий матч і пропонує Вашій увазі огляд західноєвропейських ЗМІ.
Про що ж пише португальське видання A Bola, яке насолоджується своїми тріумфаторами?..
"...Португалія - чемпіон Європи! Збірна Португалії обіграла Францію в Парижі завдяки голу Едера на 109-й хвилині. Фернанду Сантуш дав обіцянку й виконав її, повернувшись додому лише на один день, 11-го липня, з кубком у руках. Це була чарівна ніч, з вражаючими відчуттями, величними думками про значні особистості, спогадами про матч, який усе ще пульсував у голові в подіях від першої до останньої хвилини. Ми зрозуміли, що можемо боротися з французами, суперником, який показав себе дуже небезпечною командою в основний час. Але ми привернули увагу щастя в додатковий період!.. Вже ніхто не пам'ятає, що Андре-П’єр Жиньяк ледь не зробив те, від чого могла здригнутися уся країна, а той удар у штангу на 90-й хвилині – в минулому...
Проти Антуана Грізманна в нас знайшовся свій козир – гігант своєї справи Руй Патрісіу був неперевершеним. Команда Португалії знову показала переможний футбол. Коли за півгодини після початку гри зазнав травми Кріштіано Роналду, нам стало невимовно важко – здавалося, що мрії розсипаються на очах, як картковий будинок. За сумнівними критеріями рефері Марк Клаттенбург не покарав винуватця драми Кріштіану. Дімітрі Пайє залишився на полі – продовжуючи грати з надмірною агресивністю, цей хавбек, втім, не зламав нашого опору...
Здавалося, вихід Едера – верх парадоксальної логіки Сантуша. Цей гравець давно є об’єктом критики не тільки за слабку гру в попередніх матчах, а й за його любов до моди. Несподіваний вибір тренера став сюрпризом для усіх, в тому числі й для суперника - Франція виявилася не готовою протистояти такій зміні в ігрових побудовах Португалії. Едер же зробив те, що додає нам усім життя. Тепер ми можемо несамовито кричати: ми – чемпіони Європи, ми – найкраща команда у Франції цього літа!.."
 |
Зазвичай жваві журналісти французького L’Equipe цього разу, схоже, були вбиті горем поразки.
"...Збірна Франції зіграла свій третій домашній фінал великого престижного турніру. Здавалося, "Ле бльо" мали все для того, щоб переграти суперника, проте успіх був не на нашій стороні. Незважаючи на передчасне пошкодження Роналду, готовність Мусса Сіссоко "гризти" газон і запал Антуана Грізманна, команда Франції не змогла підібрати ключі до замка португальських воріт. Неухильно прямуючи в напрямку до періоду додаткового часу, хлопці Дідьє Дешама в кінцевому підсумку отримали смертельний удар – постріл Едера був таким же несподіваним, як і точним.
Після такого несподіваного повороту "Триколірні" оговтатися вже не змогли. Уся Франція сподівалася, що зустріч 10-го липня перетвориться у національне свято, але такі очікування були зіпсовані. Нашою головною надією був Антуан Грізманн. Цей матч був для нього 70-м у сезоні, проте назвати його втому головною причиною поразки не можна – нападник Атлетико робив усе, що міг. Ось що сказав сам Грізманн: "Ми грали у фіналі Євро, й я не відчував якогось виснаження. В такі моменти цього просто не може бути. Той, хто втомився, міг попросити заміну". Проте француза, який зробив би країну щасливою, не знайшлося..."
 |
Автори британського FourFourTwo нагадують про неписані футбольні істини, а також про те, що їх не треба забувати.
"...Прагматизм Португалії був вірною ставкою. У перемогу цієї збірної на турнірі вірило не так багато шанувальників футболу, але тепер, по закінченні ЄВРО-2016, цю команду треба щонайменше поважати. Так, "європейські бразильці" показували не дуже видовищний футбол, але для досягнення результату це не було потрібно! Нащо було міняти те, що давало результат протягом перших шести ігор?.. Португалія була прагматичною й навіть нудною, але все це забудеться – в пам'яті залишиться лише результат фіналу в столиці Франції..."
 |
| Світлина УЄФА |
Інше авторитетне видання, Goal, спрямовує свій погляд на таку пафосну матерію, як переплетіння історії й сьогодення.
"...Роналду веде Португалію в нову еру. Форвард мадридського Реала пішов з поля в середині першого тайму через травму коліна, проте його роль у цій перемозі переоцінити важко. Португальський народ святкує перший в історії цієї країни титул. Можна стверджувати, що Португалія переписала свою історію як футбольна нація в ніч на неділю. "Команда обраних" не вигравала в збірної Франції з 1975-го року, й раніше не мала в своєму активі міжнародні трофеї, тому багато португальців, певно, очікували повторення аналогічної, неприємної історії, й на цей раз.
Але замість цього вони побачили фінал, який порадував їх око й душу. Програш у вирішальному матчі Євро-2004, здавалося знищив кращу можливість для успіху Португалії на великому турнірі. Колись одна з найпотужніших у світі держав, яка утвердилася на мапі Землі, в першу чергу, через величних мандрівників і відкриття в морі, згодом Португалія також побудувала імперію. Тепер ми бачимо сходження цієї країни ще й у футболі..."
