Зізнатися чесно, давно не доводилося бачити настільки два різних тайми у одні грі, а тим більше на рівні Ліги чемпіонів. Якщо перший тайм "Динамо" й не провалило, то повністю програло "Рубіну". У другому ж таймі всі київські вболівальники отримали привід для шаленої радості не тільки від голів та позитивного рахунку, але й від гри команди Газзаєва.

Весь перший тайм можна охарактеризувати одним словом – "нудьга". Задні лінії як "Динамо", так і "Рубіна" добре справлялися з атаками суперників. Так і вийшло, що боротьба точилася у найкращому випадку на підступах до штрафного майданчика. Мабуть, перші 45 хвилин би і завершилися нулями, якби не обов’язковий фол Нінковіча на Семаку біля свого штрафного майданчика, який "Рубін" використав на 100 відсотків. М’яч після удару Домінгеса з 21 метра був для Шовковського з розряду тих, що не беруться.

Що стосується "Динамо", то воно за перший тайм вдарило по воротам Рижикова лише два рази. Перша спроба – на рахунку Юссуфа, який пробив зовсім неточно, другий удар - Ярмоленко після подачі Шевченка. І це все! Жодного удару у площину воріт, як і жодного кутового за тайм "Динамо" не мало.

Інша справа – другий тайм. Одразу після перерви кияни дали зрозуміти супернику, що повторення першої половини гри не буде. Дві можливості, аби забити, мав Шевченко, але після його першого удару впритул м’яч пішов вище воріт, а з наступним впорався Нобоа, який головою вибив м’яч за межі поля.

Після цих епізодів Валерій Газзаєв випустив на поле Гусєва та Гіоане, які мали підсилити атаку та загалом освіжити гру. І це спрацювало! "Рубін" ще за інерцією протримався кілька хвилин, після чого все ж пропустив. На чергову подачу кутового у виконанні Маграо відгукнувся Мілевський. Він на ближній стійці переправив м’яч собі за спину, де самотній Юссуф головою від поперечини відправив м’яч у сітку воріт Рижикова.

Після голу "Динамо" спіймало просто небачений кураж, і справа другого м’яча у воротах "Рубіна" стала лише питанням часу. Чекати довелося дев’ять хвилин. Гіоане на лівому фланзі передав м’яч у центр Шевченку, який елегантно п’ятою передав сферу Маграо. Удар бразильця, який, мабуть, був найкращим у складі «Динамо», був безкомпромісним – м’яч після його пострілу впився точно у дев’ятку воріт – 2:1.

Але і це не зупинило киян. Штурм на ворота "Рубіна", який вже повністю посипався, все тривав. Не зміг змінити ситуацію і Курбан Бєрдиєв, який заміною Муравскі на Домінгеса намагався збити шалений ритм гри. Дуже активним був Олег Гусєв. Спочатку він не зміг вразити ворота з гострого кута, а вже у наступній атаці таки забив, вдало зігравши на підхопленні після проходу і втрати м’яча Мілевським.

Останні хвилини гри знесилений "Рубін" ще намагався зобразити намагання відіграти хоча б один м’яч, але з Таким "Динамо" йому вже було не впоратись. Окрім того, дуже вдало відіграв весь київський захист, починаючи з Єрьоменка і закінчуючи Хачеріді, який тепер вже точно буде викликаний до збірної України.

Підсумовуючи все вищесказане, хочеться сказати, що такої сильної гри "Динамо" в атаці, як у другому иаймі звітного матчу, у Лізі чемпіонів вже не було дуже давно. Мабуть, ще з часів Лобановського. Залишилося лише попрацювати над настроєм, щоб таку апатичну гру, яка була у першому таймі, ми, вболівальники згадували лише як прикре непорозуміння!