Суркіс рулить!
Українських уболівальників і ЗМІ знову надурили. Демократична процедура обрання головного тренера національної збірної України таки перетворилася на фарс, де головну роль зіграв незмінний керманич українського футболу - Григорій Сурікс.
Нічого не маю проти Григорія Суркіса, як людини, яка віддана футболу, але його методи роботи у футбольному господарстві мало чим відрізняються від наших політиків, для яких народ - це електоральна маса на час виборів. Для Суркіса, уболівальники - не авторитет, йому перед ним звітувати не потрібно, а ось щодо заробити на любителях футболу, ну так це запросто. Прикладів для цього досить і перераховувати їх не варто.
Нічого не маю і проти призначення на посаду головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича - справжнього українського тренера, який, думаю, зможе змінити хоча б психологію гравців, щоб вони відчули, за яку країну грають. Єдиною альтернативою Маркевичу міг би бути титулований іноземний наставник, за якого б віддали голоси більшість українських уболівальників, але це лише бажання та до того ж, це вже й історія.
Можливо, і сам Мирон Богданович не знав, що він грає головну, але потаємну роль у виставі Суркіса.
Наприкінці минулого тижня перший віце-президент ФФУ Сергій Стороженко в інтерв`ю "Мост-Харьков" заявив, що ще два місяці тому планували зробити Маркевича головним тренером збірної, але тримали все в таємниці...
"Не хочу видатися людиною, яка кривить душею, але разом з тим хотів би сказати, що навіть у такому публічному виді спорту як футбол, все-таки існують маленькі, але таємниці. Якби я два місяці назад тут у вас в ефірі сказав би, що виношується така ідея - зробити все для того, щоб Мирон Богданович став головним тренером національної збірної команди України, то на шляху до досягнення цієї мети могли б виникнути, на мій погляд, серйозні перешкоди.
Крім того, я вважаю, що великі задуми й справи робляться в тиші. Тому я був цілком відвертий, коли говорив вам, що мені хотілося б, щоб був штаб. Ми одержали з вами цей штаб. Але в рубриці "Серія пенальті", коли потрібно було моментально відреагувати на запитання провокаційне і для мене несподіване... Адже я все-таки Стороженко, я стояв на стражі таємниці. І я не зробив помилки, не сказав нічого проти Мирона Богдановича, але зберіг таємницю, яка дозволила нам зараз реалізувати наш задум", - таку таємницю повідав Строженко.
Звичайно, всі розуміють, що без згоди Суркіса жодних таємниць при вибору тренера не могло і бути. Вивляється, що все було вирішено ще кілька місяців тому, хоча тренера національної команди начебто обирали 1 лютого аж з п`яти кандидатів.
Лише тепер стає зрозумілим, чому від боротьби за крісло тренера відмовився той же Мірча Луческу, який, напевно, знав про плани очільників ФФУ.
Те ж саме стосується і Павла Яковенка, який також не захотів стати комічним актором театру Суркіса, вирішивши сконцкентруватися на роботі в молодіжній збірній України.