Перший офіційний матч збірної під керівництвом Мирона Маркевича подарував радість уболівальникам московського "Локомотиву" і шанувальникам Андрія Шевченка, дозволив активізуватися критикам Артема Мілевського і дав надію на народження нової зірки збірної - Євгена Коноплянки.
Ніхто не очікував від гри з Литвою сенсаційної зіграності чи фантастичного взаєморозуміння. У наступні два роки збірна України радуватиме своїх прихильників тільки товариськими матчами, Маркевичу не треба поспішати із втіленням у життя схем, які дають швидкі результати, або за кілька ігор добиватися якихось вершин. Мирон Богданович будує нову команду, аналізувати гру якої на початку цього шляху - справа безперспективна. Але деякі спостереження можна фіксувати уже зараз.
Маркевич довірив місце у воротах своєму підопічному з "Металіста" - Олександру Горяїнову. Під шалену підтримку харківських уболівальників голкіпер зробив чимало сейвів, виправивши помилки Михалика та Чигринського. До речі, щодо вболівальників та прогалин на стадіоні: все ж початок матчу о 19.00 в робочий день - не найкращий варіант для футболу.
Що ж до лінії захисту, то, наприклад, у всіляких фентезі-змаганнях з футболу захисників оцінюють за принципом, чи пропустила команда гол. З цієї точки зору захист відіграв відмінно. Але якщо поглянути на гру критично, то відчувалася якась невпевненість у діях і Михалика, і Чигринського, який, певне, ще не відійшов від святкування чемпіонства "Барселони". Найбільша помилка захисників була на перших хвилинах матчу, коли Шернас міг відкрити рахунок: то був перший і кращий момент литовської команди за весь матч. Хоча підопічним Раймондаса Жутаутаса не варто засмучуватися через 4 пропущених м'ячі, була в історії команди і поразка у 10 голів від Єгипту.
Впевнено почуває себе на полі поруч із досвідченими Тимощуком та Шевченком Євген Коноплянка. Нападнику "Дніпра" вдавалося і перспективні передачі капітану збірної робити, і самому бити по воротах, і пенальті (нехай і спірний) він заробив. А от кому не щастило у грі з литовцями, так це Артему Мілевському. Весь перший тайм він опинявся не в тому місці, де треба було б, передачі до нього не доходили, а суперники його всіляко опікали.
Окремої згадки заслуговує "вічне питання" київського футболу, яке обговорюватимуть ще кілька років. Як Газзаєв міг відпустити з "Динамо" Олександра Алієва, не знайшовши йому місця на полі? Уболівальники московських "залізничників" готові на руках носити одного з кращих бомбардирів чемпіонату Росії, штрафні якого мають бути у всіх підручниках з футболу. Алієв із Шевченко, забивши 4 голи на двох, своїм "дабл дублем" потішили фанів українського футболу. Коли Алієв ішов з поля, Маркевич, здалося вперше за гру посміхнувся саме автору дубля.
Отже, перша гра збірної Маркевича позаду. Не варто критикувати чи хвалити команду. Попереду ігри з Румунією та Норвегією, в яких тренер обов'язково перевірить у бойових умовах усіх дебютантів "жовто-блакитної" команди. Головне, що хвилює уболівальників, чи не забуде команда за два роки, як це - грати з кимось "по-справжньому", на результат, а не "просто так", для перевірки футболістів та награвання схем.
