Це головний висновок, який можна зробити з підсумку першої гри проти амстердамського "Аякса". Могло б бути й гірше, адже моментів біля воріт "Динамо" було створено чимало, як за рівних складів, так і за чисельної переваги амстердамців. І рахунок міг би бути більш невдалим, ніж 1:1, коли за певних обставин киянам необов'язково буде перемагати на виїзді.
За підсумкову нічию киянам варто подякувати 17-річному дебютанту команди Максиму Ковалю, який кілька разів рятував "Динамо" у складних ситуаціях та Олегу Гусєву, який вдало використав чи не єдину стовідсоткову нагоду, створену біля воріт "Аякса" за весь матч.
Нагоду цю важко назвати продуктом колективних дій киян, момент майже повністю є "заслугою" опорного хавбека Ено, котрий вдало скинув м'яча собі за спину, що призвело до виходу Гусєва сам-на-сам. Самотужки динамівці зробили для голу замало - навіть на фоні кількох блідих ігор на старті сезону. "Динамо" було невиразним в атаці, і це не може не викликати тривоги за результат гри-відповіді, адже за тиждень, що лишився до неї, оборонці "Аякса" можуть набрати трохи кращу форму.
Кращу форму повинна набрати і вся команда Мартіна Йола, адже було помітно, що, наприклад, Суарес ще далекий від звичного для себе стану, що приніс йому славу одного з найрезультативніших форвардів Європи. Втім, і теперішній Луїс кілька разів втікав від Попова, котрий поступається йому у швидкості принаймні вдвічі, та небезпечно завершував атаки команди.
Складалося враження, що "Аякс" був готовий до нічиєї заздалегідь, але й проти власної перемоги, звісно, не заперечував, тому вперед йшов, контроль над грою налагодив, але надбажання, яке принесло б йому перемогу поки що не продемонстрував.
Таке бажання було, наприклад, у Шевченка, якого Газзаєв, вочевидь незадоволений формою Мілевського, зробив єдиним центрфорвардом. Андрій дуже старався, кілька разів намагався продертися в силовій манері крізь захист Аяксу, але виходило в нього небагато, бо основна увага опонентів-захисників була прикута саме до капітана "Динамо".
Щодо інших гравців групи атаки, то і Гусєв, і Ярмоленко були активні, але дещо обмежені у грі. Олегу заважав брак практики, наприкінці гри він відверто «наївся», і його прохання заміни в Газзаєва було цілком очікуваним. Андрію ще більш заважала нестача майстерності у завершальній фазі атаки, двічі він добре проходив правим флангом імені зіркового Ван дер Віля, але не робив класної націленої передачі.
Втім, на можливу передачу, окрім Шевченка, ніхто все одно не зміг би відгукнутися, хавбеки киян були занадто завантажені у центрі поля, де часто-густо не встигали за суперниками. Це призводило до нервування навіть у досвідченого Вукоєвіча, а молодий Гармаш просто був сам не свій, і його обличчя після безглуздо заробленого вилучення красномовно казало про те, що він усвідомлює «необов'язковість» своїх фолів. Єрьоменко ж просто провалив гру, одного разу віддавши пас на Коваля у стилі Джеррарда на Євро-2004, програвши більшість єдиноборств та не продемонструвавши якоїсь вигадки в атаці, ще й примудрився пробити у небеса з непоганої позиції наприкінці гри.
Якийсь лад у центрі поля в "Динамо" з'явився лише після появи Ель-Каддурі, котрий і у відборі встигав попрацювати, і м'яча притримати, і атаку розпочати. Марокканець трохи вгамував півзахист нідерландців, а його взаємодія з новачком Андре справила непогане враження.
Бразильський дебютант "Динамо" був активним, до чого його зобов'язувала роль висунутого нападника, а от ККД його дій залишав бажати ліпшого. Епізод, коли він у кращих традиціях Мілевського впав у центрі поля в ситуації, коли можна було спробувати втриматися на ногах та втекти наодинці до воріт Стекеленбурга справив неприємне враження. Та й штрафний з суперпозиції на останніх хвилинах можна було б дати виконати комусь іншому, адже у Антосі Андре стандарти практично не виконував. Додати до цього загублену нагоду на останній хвилині і стає зрозуміло, що при всій активності юнака, ставку на нього робити ще дуже ризиковано.
То ж наявність проблем у грі киян цілком очевидна, і повертаючись до початку розмови про гру треба зазначити: команді пощастило, що Газзаєв вирішив довіритися Ковалю у відповідальній грі. Можливо, цим рішенням осетин зберіг собі посаду наставника "Динамо". Питання лише у тому, наскільки надовго.
