Вже вкотре у цьому сезоні "Динамо" не може провести на одному рівні весь матч. Що є цьому причиною - фізична форма гравців чи психологія - важко сказати, але цілком очевидно одне: команда зараз не в найкращій формі, і як тільки грає проти біль-менш організованого суперника виникають труднощі.

"Кривбас" після приходу на тренерську посаду Юрія Максимова до цієї категорії "більш-менш" вписується, команда помітно додала, гравці цілком впевнені в собі, і гра минулого туру у гостях проти "Металіста" це зайвий раз довела. Так, "рецидиви минулого" ще трапляються, але на фоні останніх місяців роботи Тарана криворіжці поступово прогресують, і нерідко додають у грі протягом зустрічі.

Ось під знаком цих двох тенденцій, нездатності киян витримати весь матч в одному ритмі та покращення гри "Кривбаса", і пройшов матч команд у 8 турі. Вже зі старту "Динамо", в якому вирізнялися активністю Ярмоленко та Гусєв, помчало вперед та доволі швидко забило гол. Дії захисту господарів поля у цьому моменті - окрема розмова, але треба віддати належне й Ярмоленку, котрий не розгубився, а добре зорієнтувавшись пробив без шансів для Боровика.

Після цього ще хвилин 30 гості поатакували, мали забивати не раз, і не два, та потім поступово гра вирівнялася. Цьому сприяла і "фірмова" заміна від Максимова, і те, що "Кривбас" помітив больову точку сьогоднішнього захисту киян. Гра Попова на лівому фланзі вже вкотре не витримувала жодної критики, Іваненко робив з ним до перерви все, що хотів, примусив отримати жовту картку, а після перерви..."зник". Газзаєв доручив Хачеріді взяти небезпечного "кривбасівця" до персональної опіки, і тим самим пригасив "пожежу", яка до цього раз по раз спалахувала у зоні відповідальності македонця.

Гра після цього остаточно вирівнялася, особливо гострих моментів не виникало, втім, деяка перевага господарів відчувалася, як і нервовість оборонців киян, до яких долучився Гармаш. Денис в черговий раз у цьому сезоні відіграв на межі, не жаліючи ані суперника, ані себе, а досвідченого Шевченка, який прикрикнув би на нього цього разу не було. Доречі, згадавши вже Андрія, варто відзначити, що ані Мілевський, ані Андре не змогли повноцінно замінити його як лідера-бомбардира, але Артем принаймні у першому таймі неодноразово віддавав цікаві передачі партнерам. Бразилець же зовсім розчинився у грі, і під час його перебування на полі більш небезпечним для воріт Боровика виглядав Ярмоленко, котрому лише брак майстерності завадив відзначитися "дублем".

За такої гри можливо й відбулася б нічия, але їй завадили і прихильність Фортуни до киян після удару Валєєва у поперечину, і суддя, котрий показав незрозумілу першу жовту картку Куценку, яка згодом стала необхідною умовою для його вилучення. Після цього матч розбився на епізоди, і більш досвідчене "Динамо" все ж витримало, й пішло на перерву у чемпіонаті, трохи покращивши настрій після невдачі у Лізі Чемпіонів. Втім, гри, достатньої для того, щоб з оптимізмом дивитися у майбутнє команда Газзаєва не показала, і залишається лише сподіватися, що після ігор у збірних футболісти зможуть переломити ситуацію хоча б у психологічному стані.