Українська правда

Кубок України. 1/16 фіналу. "Тенісний" рахунок за бездоганної гри "гірників". ВІДЕО

Сергей Шемшученко — 22 вересня 2010, 21:20

Чи то гравці напіврезервного складу "Шахтаря" воліли довести Луческу своє право на місце у постійному "старті", чи то вони бажали зробити подарунок до вчорашнього дня народження Рінату Ахметову, чи то просто були свіжішими за суперників, але в результаті вийшла перемога, до якої дуже важко причепитися. "Шахтар" показав, безумовно, найкращу свою гру цього сезону.

Юрію Максимову, котрий після жеребкування пообіцяв взяти кімоно та приїхати у Донецьк боротися, можливо, варто було дотримати свого слова. Адже на футбольному полі його команда протиставити суперникам не змогла нічого. Такої переваги над суперником у грі донеччани давно вже не мали, а тут ще й з реалізацією не було звичних проблем, от вийшла найкрупніша перемога у 2010 році.

Міг рахунок бути і більшим, але воротар "Кривбаса" Штанько партнерів виручав до пори до часу, втім і його терпець увірвався наприкінці гри, коли захист гостей зовсім вже розсипався. Ключовим моментом тут стала заміна Максимова на Рожка, після якої до центру оборони замість Олександра відійшов Даниловський.

Сергій, звичайно, знаний універсал і грав за останні кілька років на усіх (!) позиціях центральної осі - від центрбека до центрфорварда. Але у протистоянні з Адріано йому елементарно бракувало швидкості. От і вийшло, що дальні, метрів на 30-40, передачі, коли офсайду вдавалося уникати, призводили до регулярних виходів сам-на-сам молодого бразильця. Він, насправді, міг забити і в епізоді з голом Едуардо, але досвідчений хорват опинився на м'ячі першим.

Окрім Адріано, насамперед, варто відзначити Мхітаряна. Генріха визнали кращим гравцем матчу, і, м'яко кажучи, не дарма. Вірменин з усіх сил намагався довести, що не гірший за теперішнього Жадсона, і, треба сказати, це йому вдалося. Потужні удари здалеку, кинжальні передачі у штрафний майданчик, дріблінг, фінти, намагання пресингувати суперника - Генріх продемонстрував весь арсенал висококласного гравця групи атаки. Мхітарян додав приємного головного болю Луческу, котрому тепер варто замислитись щодо того, хто вийде в основі у важливих зустрічах із "Металістом" та "Брагою".

Втім, схвальних відгуків за цю гру заслуговує фактично кожен гравець донеччан. Команда ще раз продемонструвала, що коли вона спіймає кураж та не зустрічає жорсткого опіру опонентів (може, на команду Максимова подіяло прохання Луческу грати більш м'яко із атакувальними гравцями "Шахтаря"?), то може на полі майже все. "Кривбасу" ж можна лише побажати відійти пошвидше від цієї гри, як від страшного сону. Адже з кожного кошмару є вихід, питання лише в тому, як швидко його знайдуть гравці та тренер.