Ті, хто ніяк не міг зрозуміти, навіщо ж Україні оте "Євро-2012", сьогодні мали б отримати однозначну відповідь. Пан Суркіс-старший вже давно усвідомив, що іншого шансу для збірної України потрапити на континентальну першість, окрім як стати країною-господаркою, немає. Після товариського матчу Польща - Україна ця думка мала б дійти до найбільш нездогадливих. Звісно, просто необхідно відмітити, що це, мовляв, товариський матч, перша гра під керівництвом нового тренера, зустріч команд двох країн-господарів. Та - навіть з урахуванням цього - враження залишилися дуже неоднозначні.

З одного боку - ніби бойова нічия, демонстрація характеру, забитий гол на 90-й хвилині, непогана гра новачків. З іншого - фантастичний матч для оборони зі знаком мінус та ненабагато кращий - для нападу.

Євген Хачеріді за кількістю критики на свою адресу скоро зрівняється із партнером по київському "Динамо" Андрієм Ярмоленко. Обох головний тренер Валерій Газзаєв уперто захищає, уперто випускає в основному складі, тільки от вболівальникам важко зрозуміти причини такої довіри. На рахунку Євгенія вже й так є провал у захисті в матчі з греками - в тому, через який українців не було на чемпіонаті світу в ПАР. Гол Єленя займе гідне місце в колекції провалів нашого грека. Здавалося, що головною метою Хачеріді було не торкатися м'яча. Тільки-но круглий летів до нього, футболіст одразу ж відфутболював його куди подалі, іноді - не дуже якісно, і продовжував непоспішаючи ходити по полю. Просто ходити...

Антагоністом динамівця можна - нехай і з авансом - назвати Федецького. Артем видав, можливо, і не найкращий матч, але встигав і свої обов'язки виконувати, і підчищати за партнерами, та й у гольовій атаці взяв участь. Коли Селезньов забивав гол у ворота Боруца за кілька секунд до фінального свистка, хотілося себе ущипнути. Десь ми таке вже бачили: Худоб'як і Федецький чудово розібралися із суперниками, пам'ятаєте той дивний матч Ліги Європи у Львові з "Галатасараєм"? Ідея зробити "Карпати" базовим клубом для збірної має непогані перспективи.

В Андрія Вороніна продовжилася серія "я не забиваю за збірну". В Андрія Шевченка не вистачило сил відбігати 90 хвилин товариської зустрічі. Олександр Алієв і Олег Гусєв самовіддано весь перший тайм намагалися створити щось для своєї команди, але підтримки не отримували. Такі ж наміри були й у Марко Девіча, але за тайм втілити в життя він їх не встиг.

Іренеуш Єлень, який тиждень тому із товаришами по "Осеру" вже показав газпромівському "Зеніт", що гроші - то не головне, а головне - грати, і в матчі з Україною це знову довів. Яке діло швидконогому поляку до трансферної вартості футболістів збірної України, якщо він у стані обігрувати їх, мов стоячих? Єлень, який сам вартує близько 7,5 мільйонів євро, скоро стане символом невеликих команд, які спокійно перемагають фаворитів зустрічей. До того ж, форвард напевне зберіг посаду для головного тренера Польщі, якого обіцяли звільнити у випадку невиразної гри команди.

У 2008 році Україна якраз у вересні грала зі збірною Білорусі. Тоді гол Шевченка з пенальті подарував нашій збірній три очки у 6 групі кваліфікації ЧС-2010. Два роки потому Білорусь перемагає Францію на виїзді, а ми - граємо сіру нічию із поляками. Є над чим задуматися. Можливо, тренер-іноземець (як "білорус" Бернд Штанге), то й не так страшно, як його малюють?

Польща - Україна - 1:1 (0:1)

Голи: 1:0 - Єлень (42), 1:1 - Селезньов (90+2)

Польща: Боруц, Беніш, Войтковяк, Муравські, Єлень (Смолярек, 87), Жевляков, Блащиковські (Рибус, 85), Пешко, Бандровські (Матущик, 46), Іваньскі (Р.Левандовські, 64), Пищек

Україна: П'ятов, Романчук (Кожанов, 86), Федецький, Хачеріді, Тимощук, Алієв (Польовий 53), Гусєв (Кулаков, 46), Михалик, Краснопьоров (Худоб'як, 65), Девіч (Воронін, 46), Шевченко (Селезньов, 59)

Попередження: Блащиковські (44), Боруц (87)