Якщо після гри із Польщею (0:0) українську збірну майже "знищили" у ЗМІ, то поєдинок з Чилі може послугувати реабілітацією. Синьо-жовті видали цікавий матч, хоча знову з помилками у захисті, купою нереалізованих моментів та знову чудовою грою воротаря. Цього разу українській команді перемогу врятував голкіпер московського "Спартака" Дикань, який потягнув удар учасника чемпіонату світу Ісла вже в доданий арбітром час. Але і дійсно, моментами гра української команди нагадувала щось схоже на футбол, якого ми всі так чекаємо.
Так, були провальні стартові хвилини як першого так і другого тайму, валідольна кінцівка матчу, але це був футбол. Звичайно, Калитвинцеву ще вистачає роботи, але в цього тренера є думка, і що найголовніше, він знає якою має бути команда, і як вона має грати. Єдине, чого варто позбутися Калитвинцеву-старшому, так це якось надмірної шанобливості на футбольному полі до Андрія Шевченка.
Так, у грі з Чилі форвард нереалізував кілька моментів, перетримував м`яч, але... Саме Шевченко з Девічем елегантно обігрували оборону збірної Чилі у першому таймі. Саме він дав пробити штрафний Ракицькому і той забив. Чим не капітан...? Те що Шевченка потрібно було змінювати ще на початку другого тайму зрозуміли всі, але Калитвинцев намагався дати час своєму екс-партнеру по "Динамо" забити гол, але не вийшло. Цього вечора Шевченнко бив повз ціль, але цей футболіст бився і грав до останнього, а коли пішов з поля, то був ображений неначе дитина, тому що не забив...
Що стосується Девіча, то форвард "Металіста" видав свій найкращий матч у футболці збірної України. Девічу вдавалося майже все, єдине, що не вразив ворота. Якщо ж Калитвинцев буде довіряти і надалі Худоб`яку, то у національній команді, нарешті, з`явиться діючий гравець львівських "Карпат". У грі з Чилі півзахисник більше грав на руйнацію, ніж на творення, але в другій поспіль гри залишив доволі непогане враження. Єдиним з атакуючої лінії хто випав у цій грі і зрідка виринав з під тіні Шевченка і Девіча, то Коноплянка, але гру футболіст "Дніпра" не зіпсував.
Чилійська команда, яка приїхала до Києва маючи у своєму складі лише 5 учасників чемпіонату світу в ПАР, грала у свій футбол і найбільше переймався за результат її головний тренер - аргентинець Марсело Б`єлса. Не надто швидкі, але технічні чилійці створили досить проблем українському захисту і Диканю, а особливо у другому таймі. Калитвинцев хоча і прибрав зі складу проблемного Хачеріді, але від того оборона синьо-жовтих не стала міцнішою. Єдиним до кого не може бути претензій до гри в захисті, так це Ракицький.
У другому таймі Калитивнцев зробив ряд замін, але запам`яталася лише одна. Алієв, який вийшов на поле, особливо не напружувався у цій грі, але їх обіграш з Девічем призвів до голу-красеня у виконанні гравця "Локомотива". Забивши гол Алієву знову занурився у вирішення настанови Калитвинцева - грати у відборі, і зник з телеекранів телевізорів.
І хоча для багатьох критиків гра збірної України знову залишила багато питань, але результату команда поки досягає, хоча і не завжди за красивої гри. Якщо хтось згадає за останні років 10 хоча б один видовищний матч збірної України, навіть у товариських іграх, то означає, що в нього гарна пам`ять і така ж фантазія. І не варто нагадувати, що ось при Маркевичу збірна України була "ого-го-го", а при Калитвинцеву відразу стала "ууу-уу". Поки ніяких змін не відбулося, а якщо їх і варто очікувати, то щонайменше після матчів п`яти при новому тренеру.
Що стосується подальщої долі у збірній Калитвинцева, то 99% зі 100%, що тренер залишиться і вже без "в.о".
По-перше, Калитвинцев дійсно думаючий тренер зі своєм проглядом на футбол, а те що він динамівець, то нічого. Блохін також "біло-синій", але при ньому збірна України грала на ЧС-2006.
По-друге, Калитвинцев - порядна людина і гарний психолог при якому у головній команді не буде ні "груп", ні "угруповувань", і він зможе донести свою думку до кожного гравця.
По-третє, все ще простіше. Перед грою з Чилі у ЗМІ почали "випливати" кандидатури на посаду наставника збірної з когорти іноземних тренерів. Але то вже старий і "бородатий" хід Григорія Суркіса, який означає одне - поки буде Юрій Калитвинцев. Згадайте призначення на посаду тренера збірної України, Буряка, Михайличенка та Блохіна і все стане на свої місця.
Якщо ж обирати між Ерікссоном, Лагербеком, невідомими Пфістером то Андерссоном, то вже краще наш - Юрій Калитвинцев.
