Чесно кажучи, опис цієї гри варто було б скоротити до лаконічного "Динамо" знов не показало ніякої гри". Дивує навіть не те, що команда не змогла виграти в "Таврії", та все ж таки команда не з останніх в чемпіонаті, володар Кубку, грає вдома, все таке. Дивує те, як команда Лужного втратила очки.
У першому тайм кияни не показали практично нічого. Фланги, де Ярмоленко із Гусєвим мінялися місцями, мовчали майже всі 45 хвилин. У центрі, де Лужний перестрахувався і виставив пару "опорників" Юссуф-Вукоєвіч, весь креатив було віддано "на відкуп" Єрьоменку, котрий гру провів досить посередньо, як для себе. Та й захисники "Таврії" приделили кращому асистенту Ліги Європи достатньо уваги.
По перерві гра трохи змінилася. Гармаш дуже вдало пропустив на Мілевського пас від Гусєва, і "Динамо" дуже швидко повело в рахунку. Забігаючи наперед, скажемо, що на цьому користь від Дениса закінчилася, і якщо Лужний випускав його, щоб пожвавити гру в атаці, то помилився: у час, що залишився Гармаш відзначився лише парою дуже неточних ударів здалеку.
Залишся рахунок 1:0 на користь киян вистачило б і цього. Але "Динамо" після сплеску початку роботи Лужного "в.о." знову перестало забивати після власних стандартів та почало пропускати після чужих. І вже за 10 хвилин по перерві рахунок став рівним, коли Платон вдало набіг на ближню штангу після кутового.
В подальшому гра йшла на зустрічних курсах. І якщо в "Динамо" вся гострота попереду виходила від Мілевського, то в "Таврії" доволі вдало бігли у відрив і Платон. і Ідахор, і Шиндер. Коли останній отримав травму (відзначимо, що Мілевський просто по-хамськи повів себе по відношенню до Антона, накричавши на нього та намагаючись ледь не випихати лежачого гравця), вийшов Фещук. Було б дуже символічно, якби Максим "поховав" "Динамо", але вийшовши сам-на-сам із Ковалем свій момент форвард кримчан змарнував.
Наприкінці зустрічі "Динамо" збилося на одноманітну тактику навісів, яка звісно успіху не принесла. Та й не могла - ніхто з атакувальних гравців команди не вміє добре грати головою. А якоїсь вигадки від команди вболівальники так і не дочекалися.
Після цієї гри можна сміливо стверджувати, що про чемпіонство "Динамо" має забути. 10 очок відставання від "Шахтаря" - забагато і в нормальних обставинах. А в "Динамо" криза, схоже, припинилася на невеликий термін. Так у хворих наступає покращення, а потім... А що "потім" буде залежати у даному випадку від керівництва клубу. І, схоже, що доведеться Ігорю Суркісу робити ставку на тренера-іноземця та чергову партію новачків. От тільки чи підуть вони до команди, яка має всі шанси "пролетіти" поміж Лігу Чемпіонів. Вся надія на конкурентів - може, вони зіграють ще гірше, і "Динамо" все ж звабить когось...
