Ліга Чемпіонів. 1/2 фіналу. Реал - Мессі - 0:2
Третя серія квітневого протистояння двох найкращих команд Іспанії мала всі традиційні риси теперішніх дуелей двох грандів. Жорстка боротьба, концентрація у захисті, індивідуальна майстерність лідерів обох команд - всього цього вистачало протягом усіх 90 хвилин.
Звичайно, є дуже велика спокуса сказати, що Моуріньо програв Гвардіолі. Та чи буде це вірним? Адже не Моуріньо, а Пепе виконав "накладку" Дані Алвесу і відправився відпочивати. До цього моменту гра йшла, що називається, "на два нулі". А от після того, як поле залишив найкращий і - прихильники Роналдо, заспокойтеся - вже точно найважливіший гравець мадридців у цій серії... Хаві та Мессі відчули себе значно вільніше у центрі поля і аргентинець вкотре продемонстрував, що за рівнем виконавської майстерності, коли йому дають грати, йому нема рівних.
У першому таймі команди зіграли фактично "без воріт". Так, по моменту створили, але для двох найбільш потужних ліній атаки Європи цього було замало. Спочатку в дебюті зустрічі Вілья змістився з правого флангу та небезпечно пробив з лівої - м'яч пролетів поруч зі стійкою. А наприкінці 45-хвилинки Роналдо після невдало виконаного штрафного підібрав м'яч та потужно пробив метрів з 25 - Вальдес ледве відбив перед собою, а добивання Озіла було вже з офсайду та й кіпер каталонців все одно впорався.
Усе інше - на користь бідних. Гравці демонстрували фінти, йшли в обіграш, але все це закінчувалося втратою м'яча вже на другому чи, якщо пощастить, третьому супернику. У перерві Моуріньо випусти Адебайора, чим дещо здивував - Ігуаїн та Бензема нібито перебувають у кращій формі, якщо судити за останнім матчем у Прімері. Втім, тоголезець більш активний у захисті, чим, до речі, не відрізнявся у попередніх клубах, але Моуріньо, здається, і мертвого навчить азам оборони.
Гра залишалася такою саме, аж поки не сталося вже згадане вилучення. Пояснити його чимось іншим окрім нервів Пепе складно. Йти таким чином у відбір біля власних воріт, коли ніщо не загрожує твоїй команді. Втім, з нервами були проблеми у всіх учасників матчу та навіть тих, хто був поза полем. Так, ще у перерві був вилучений ініціатор бійки за участю ледве не всіх гравців запасний воротар "Барси" Пінто. Цікаво, що було б, якби такий прагматик як Моуріньо дав настанову комусь зі своїх футболістів зламати Вальдеса... А майже одразу після вилучення Пепе був вилучений і сам сеу Жозе, котрий палко щось доводив арбітрам. Залишок матчу він просидів за гратами - одразу за тренерською лавою "Реала" є місце для проходу на окремий міні-сектор стадіону.
Без Моуріньо його команда посипалася. Не було більше й замін, ніби їх заборонили і дуже символічно, що "Барселона" дотиснула "галактікос" завдяки пасу свіжого Афеллая. Хаві вивів голландця у фланговий прорив, Ібрагім хитнув Марсело, ривком пішов від нього та прострілив. Вчити Мессі, як замикати подібні флангові передачі не треба - ривок на вільне місце, удар, гол.
А вже перед самим фінальним свистком Мессі добив суперника. Описувати, як він це зробив не треба, це той випадок, коли краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати. 52-й гол феноменального аргентинця в сезоні видався, можливо, найбільш красивим і, напевно, що одним з найбільш цінних. І залишається лише гадати, чим все закінчилося б без вилучення Пепе, котрий до цього міцно прихопив Ліонеля...
Казати, що "Реал" вже вибув з турніру не варто, але кожному зрозуміло, що перемогти у Барселоні на замовлення з різницею у два голи - завдання неймовірно складне. Чи вдасться його вирішити команді Моуріньо, швидше за все, без самого тренера на лаві запасних побачимо вже за тиждень. Чомусь здається, що це буде перший поєдинок з суперсерії у якому суперники заб'ють більше двох голів - гостям треба буде йти вперед, а про те, як "Барселона" вміє грати на зустрічних курсах спитайте хоча б в "Шахтаря".