За підсумками матчу проти "Металіста" Юрій Сьомін має сумувати з приводу результату, але аж ніяк не гри. "Динамівці" створили достатньо моментів для більш ніж впевненої перемоги, але невезіння та гра Дішленковіча завадили їм почати першість із трьох очок.
При цьому більшість суперсейвів Владіміра прийшлися на частину гри, що почалася після голу, пропущеного з його вини. Не найскладніший удар Гусєва з ліво став серйозною проблемою для екс-серба, котрий намагався впіймати його пахвою, але це йому "чомусь" не вдалося. Шевченко, котрий відчув момент, "вкрав" у Гусєва гол, добивши для вірності м'яч у сітку, але навряд чи Олег образився на партнера.
Чи образився він на інших колег по команді, завдяки "зусиллям" яких цей гол на 17-й хвилині дозволив киянам усього лиш зрівняти рахунок, невідомо, але момент і справді вийшов з категорії "сами собі привезли гол". Юссуф недбало віддав на Діакате, той недбало пропустив м'яч на Хав'єра, котрий віддав на Крістальдо. Пас того п'ятою, простріл Девіча - і Шовковському доводиться витягати м'яч з сітки воріт. Такі помилки від центру захисту, котрий досить непогано відіграв проти "Шахтаря" стала вкрай неприємною, але, за великим рахунком, єдиною серйозною у грі.
Адже в тому, що і Крістальдо, і Девіч були непомітними майже весь час, відведений їм Маркевичем, є значна заслуга дуету згаданих оборонців киян. Крістальдо взагалі був досить інертним, а єдиний свій момент, коли Хав'єр непогано виводив його на побачення з Шовковським, змарнував сам, дозволивши захисникам наздогнати себе. Девіч же грав більше з глибини поля, а там на допомогу захисту приходили й хавбеки "Динамо", тому Марко й не мав багато часу, аби створити собі щось.
Натомість цього "чогось", як вже зазначалося, було дуже багато у протилежних воріт. Мілевський бив метрів з п'яти - прямо у кіпера, Ярмоленко не зміг занести м'яч у порожні ворота, удар Гусєва головою метрів з 10, моменти після кутових у Юссуфа (воротар) і Шевченка (власна незграбність), непогані удари з середніх відстаней від Сілви та Єрьоменка, нарешті стійка після пострілу Шеви і поперечина, яка вже у доданий час завадила відзначитися Єрьоменку...
Останній разом із Гусєвим майже весь матч ставив в тупик суперників, приймаючи майже завжди вірні рішення інколи в умовах серйозного пресингу. Чесно кажучи, після спаду Романа у другій частині весняного "сезону", більш очікуваною була ставка Сьоміна на Алієва на позиції атакувального хавбека, але росіянин вирішив інакше і Єрьоменко поки виправдовує сподівання тренера. Гусєв же звично розривав фланги захисту, причому, здається, що йому самому зараз нема різниці де грати, зправа чи зліва, у настільки серйозній формі перебуває екс-"канонір".
На їх фоні трохи гірше, але теж дуже пристойно виглядали Шевченко (втомився під кінець гри, але все ще був небезпечний - зазначений удар в стійку стався на 81-й хвилині) і Мілевський (діяв більше у підіграші, але й опоненти діяли з ним дуже уважно), а от Ярмоленко та Алієв, котрий замінив Андрія, трохи розчарували. Перший вочевидь ще не відновився емоційно після вдалої гри за Суперкубок, тому зіпсував кілька атак, не відчуваючи, яке рішення слід прийняти, а в другого на пару непоганих пасів прийшовся десяток негострих або помилкових. Втім, слід сподіватися, що тут все ще дається брак практики.
Загалом же гра сподобалася. Так, "Динамо" виглядало ефектніше, але Маркевич дуже вдало керував своєю командою із допомогою замін. Кожного разу, коли кияни зовсім вже притискали "Металіст", він випускав свіжого гравця і напруга зменшувалася. А Воробей й зовсім міг стати героєм зустрічі, але не встиг до жодного з двох прострілів Пшеничних, після яких можна було розстрілювати ворота Шовковського. Але перемога "Металіста" у цій грі все ж була б занадто великою несправедливістю. А так - і очко у конкурентів на виїзді взяли, і киянам на недоліки (брак концентрації захисників, певна авантюрність у діях) вказали. Слід чекати, що результат психологічно під на користь обом командам - гості повірять у власні сили, господарі бажатимуть довести свою силу й проти інших команд. Початок чемпіонату видався цікавим, далі буде.
