Перший тайм видався доволі в'язким. Команди не вигадувала якихось вишуканих комбінацій, чому є цілком логічне пояснення. Скандинави є традиційними представниками так званого "британського" стиля футболу. "Ворскла" теж зазвичай робить акцент на фланги, а тут ще й плеймейкери Маркоскі та Закарлюка пропускали гру.
От і вийшло, що за перші 45 хвилин у складі господарів трохи вирізнялися хіба що Боланьос та Н'Дойе. Перший, такий собі коста-риканський Бекхем, віддавав, другий намагався замкнути. Замкнути за будь-яку ціну, фоли сенегальця під кінець тайму стали просто дратувати. Втім, одного разу все ж вийшло по-справжньому гостро - Боланьос врозріз віддав, Н'Дойе обіграв Долганського, але з нульового кута у ворота влучити не зміг.
"Ворскла", граючи доволі спокійно у захисті, трохи панікувала, наближаючись до володінь Віланда. Себто метрах у 20-30 від воріт гравці доволі спокійно перепасовувалися, але коли наставав час віддати той самий останній і вирішальний пас... Ініціативу намагався взяти на себе Безус, для якого не було проблемою обіграти суперника один в один, але й він загравався. Саме Роман втратив, можливо, найкращу можливість, вирішивши заробити пенальті і впавши біля воріт за власною ініціативою замість удару.
Після перерви гра не змінилася. Полтавчани навіть активніше почали другу половину, намагалися бити здалеку. Аж тут у господарів поля знову пройшла непогана комбінація, котру розпочав Боланьос. Саме після його пасу партнер увірвався до воротарського майданчика і, як і Безус в першій половині гри, впав. Цього разу суддя вирішив поставити пенальті, на що формально мав право - Матвєєв залишав ногу у небезпечній близькості від суперника, і той перечепився через неї. Норстранн спокійно реалізував пенальті, зробивши сумний "подарунок" імениннику Долганському.
Після цього данці спокійно сіли у захист, а "Ворскла" продовжила страждати на хворобу першого тайму, не знаючи, що робити з м'ячем біля воріт суперника. Усе, що змогли витиснути з себе полтавчани - пара напівмоментів. Янузі обіграв захисника, але так боявся, що суддя вирішить свиснути фол, що не бив, аж поки другий захисник не кинувся йому у ноги. Баранник, котрий замінив Безуса, котрому так саме не щастило, міг стати автором курйозного голу - захисник вибивав подалі, але влучив у Олега. На жаль, воротар "Копенгагена" встиг зреагувати. Міг замикати простріл Янузі, але знову не зміг вчасно зрозуміти, що ж йому робити.
Символом гри став момент на передостанній хвилині. Данці нарешті помилилися, обрізавшись в центрі поля. Ситуація - тікай 3 в 3 та вирішуй, але спочатку ми побачили паузу у виконанні українця, а потім неточний пас. І все ж, говорити, що "Ворсклі" ще зарано грати у Лізі Європи не можна. Так, є певний комплекс, котрий не відчувався у поєдинках з тим же бухарестським "Динамо", але для того, щоб стверджувати, що він вкоренився у свідомості гравців, слід побачити трохи більше ігор. Згадайте, як всі хвалили "Карпати" після стартових 3:4 у першій грі з "Боруссією" рік назад, і чим все закінчилося. Хотілося б вірити, що ще один український дебютант на груповому етапі Ліги Європи зможе набрати більше очок, ніж минулорічні "леви", адже група у "павлівців" слабша. Тому чекаємо від команди більшого, і віримо у те, що в наступних матчах, звикнувши до нового рівня суперництва, вона буде діяти сміливіше.
