Кубок України. "Суми" - "Зоря" 1:3. Менший за класом, більший за потенціалом. ВІДЕО
Протистояння між цими командами почалося ще задовго до гри. По-перше, це занадто самовпевнені висловлювання з боку вболівальників "Зорі", а по-друге, це злість команд, як не дивно, на самих себе, за програні поєдинки в останніх турах. "Зоря" капітулювала перед "Динамо" з рахунком 1:6, а "Суми" програли "Десні" 1:2. Луганчани полетіли у Суми відразу після завершення київського матчу.
У понеділок вони відвідали сауну та проходили різноманітні процедури для відновлення форми. А вже у вівторок, луганчани провели повноцінне тренування на місцевому стадіоні. Тим часом "Суми" тренувалися без головного тренера, який залишив команду через сімейні причини. Не було Ігоря Володимировича Захаряка і на самій грі.
Почалася гра дуже активно, бо вже на 6-ій хвилині біля воріт Бабака - голкіпера сумчан - виник достатньо гострий гольовий момент, але захист господарів встиг вчасно нейтралізувати його. Цей момент, мабуть, розізлив сумчан, бо після цього вони без упину почали атакувати і не дарма. На 13-ій хвилині юний півзахисник навішує на лівий фланг, де нікого не було окрім Грачова, який без особливих труднощів забив головою прямісінько у кут воріт. Це була справжня буря емоцій, яку було не можливо зупинити. Хоча кому було потрібно її зупиняти? Адже після матчу навіть сам тренер "Зорі" сказав, що підтримка рідної команди у цьому місті просто неймовірна.
Як не дивно, але після голу "Суми" не сіли у захист, а навіть навпаки почали ще активніше атакувати. Загалом у цьому матчі було багато браку, але більше саме зі сторони клубу Прем’єр-ліги. Саме цей аспект допомагав господарям більше володіти м’ячем і створювати поодинокі атаки, зазвичай правим флангом. Перша заміна у матчі відбулася доволі таки рано - на 34-ій хвилині, але не забарилася і друга - 38-а хвилина. Як було вже пізніше сказано тренером "Сум", причина цих замін - травми гравців.
Усі знали, що "Зоря" не буде здаватися і рано чи пізно вона повинна відповісти сумчанам голом. Так і трапилося на 37-ій хвилині. Спочатку Ліпартія пробив прямо у воротаря, а вже потім Лазарович добив м’яч у сітку. Було видно, що гравці обох команд вже виснажилися фізично і тому до перерви яскравих моментів не спостерігалося.
Другий тайм команди розпочали знову активними діями, а також щільним пресингом. На 50-ій хвилині у ворота Бабака влетів другий м'яч, але вболівальники могли видихнути з полегшенням - зафіксовано положення поза грою. І знову атаки з боку ПФК "Суми". Хто знає, може, це вболівальники, які вперше за 7 років пустили хвилю стадіоном так вплинули на гравців. Але таки клас суперника значно вищий і фізична готовність у гравців "Зорі" також була кращою.
Тому 66-а хвилина - це своєрідна точка перелому у матчі, коли вже сили у "Сум" почали закінчуватися, а крики Чанцева ставали все гучнішими. Другий гол луганчан відбувся на 74-ій хвилині та був дуже схожий на той, що забили
господарі на початку матчі, але відмінність у тому, що Сергій Сілюк завершальний удар робив саме ногою.
Після цього "Зоря" повністю закрила всі свої фланги та прийняла позицію контратак, тому і шансів на порятунок у ПФК "Суми" майже не було. І ще більше ускладнювала становище травма Богачова.
Кінець матчу був повністю за гостями, тому гол на 93-ій хвилині мав свій зміст. На гарматний удар з-за меж штрафної Мілька відреагувати голкіпер не зміг. Єдиних, кого критикувати сьогодні було б недоречно, так це вболівальників, які у таку холодну пору не побоялися та прийшли підтримати так гаряче свою рідну команду. До речі їх кількість становила 8700, що є дуже непоганою цифрою для рівня, який показує ПФК "Суми".
Отже, рахунок на табло, а результат на очі. Любіть футбол...