Збірна Олега Блохіна все ж перервала чорну серію з чотирьох поразок поспіль, але, відверто кажучи, було б вкрай дивно, якби вона цього не зробила у поєдинку проти команди Болгарії. Тому, оцінюючи нібито дуже хороший результат, не слід забувати про рівень суперника.
Одразу зазначу, що до керівництва Федерації футболу України в плані підбору партнера претензій немає. З команд, проти яких взагалі є сенс грати - не тренуватися ж на команді В’єтнаму чи Сінгапуру, та й навіть Японії з Кореєю - в цей вік-енд були вільні Польща та Болгарія. З першими вже грали, тому вибір зрозумілий.
Але чи здатна команда Болгарії слугувати індикатором рівня нашої збірної? Болгари переживають зміну поколінь, найсильніший гравець країни Бербатов відмовився грати за збірну, тільки-но змінився тренер. Додайте до цього, що більшість футболістів грають у вкрай посередніх європейських клубах другорядних чемпіонатів. От і виходить, що назвати нелогічним останнє місце, котре команда посідає у групі відбору на Євро-2012, аж ніяк не можна.
Через це особливих ілюзій напередодні матчу не було. Враховуючи, що Блохін нарешті отримав хоч якийсь кадровий вибір хотілося побачити відповіді на кілька питань. Який варіант центру захисту у нас гратиме та чи зміниться воротар? Скільки гравців виставить Олег Володимирович в атаці та як вони розташовуватимуться? Скільки дебютантів вийде у матчі та як вони виглядатимуть? Що ж, відповіді на майже всі питання отримані, але експеримент з перевірки потенційного стартового складу команди чистим все ж не вийшов.
Пару центрбеків склали Чигринський з Михаликом, котрі відіграли доволі впевнено, особливо Дмитро, котрий непогано підключався на стандарти та став асистентом при швидкому голі. Гусєв вже на другій хвилині подав кутовий, Чигринський скинув далі, а біля стійки воріт на м’яч чекав Селін. Більш вдалого дебюту захисника у збірній складно згадати. Втім, Євген залишив би непогане враження і без голу. В першому таймі він активно підключався до атак, в другому чи то "підсів", чи отримав тренерську настанову, але зосередився на захисті. Пристойно, але знову ж таки - цікаво буде подивитися за ним на фоні більш майстерних суперників.
Те ж саме можна сказати і про пару центрбеків. До того ж, враховуючи, що Ракицький отримав пошкодження та не міг зіграти в цій грі альтернативи в Тараса та Дмитра фактично не було. А є щ же й Хачеріді, котрий потенційно може претендувати на потрапляння до старту, але теж травмувався. Завершуючи тему захисту, скажемо, що Бутко відіграв доволі активно і цілком холоднокровно, навіть у деякій противофазі з Селіним - розбігався у другому таймі.
Болгари особливого тиску на наших не чинили, і українці могли доволі спокійно будувати свої атаки. Під час них Ярмоленко та Гусєв змінювали фланги, а Мілевський діяв під висунутим вперед Шевченком. Андрій відіграв дуже активно, і на свій гол напрацював. Передувала йому дуже красива комбінація - Мілевський закинув м’яч у штрафний майданчик на Ярмоленка, той з льоту прийняв, обробив та прострілив на Гусєва, Олег пробив - воротар Михайлов парирував, але Шева спокійно добив. Весь цей час захисники гостей, котрі, можливо, не звикли до таких виявів майстерності зображували статистів. Показовий момент в оцінці рівня оборони.
Одразу стало спокійніше за підсумковий рахунок. Адже до цього болгари на рівному місці мали реальний шанс зрівняти рахунок. Шовковський невпевнено зіграв у воротах, Бандаловськи пробивав з кількох метрів, але влучив у стійку. Враховуючи, що вибір СаШо у цьому матчі говорить про те, що на нього все ще розраховують як на основного, стає трохи тривожно. Бо протягом гри це був не перший епізод, коли хотілося хапатися за серце під час подач у воротарський майданчик. При тому, що Олександр за класом і досвідом, безперечно, має перевагу над конкурентами, схоже, що схильність до серій невдалих виступів в нього не зникла навіть у доволі солідному віці. Залишається лише сподіватися на вміння воротаря збиратися у найвідповідальніший момент.
2:0 ще до перерви наклали свій відбиток на тренерські рішення. Команда вичавила майже максимум з того, що створила (був ще простріл Ярмоленка, але Гусєв з Шевченко не змогли занести м’яч у порожні ворота), тому який-ніякий результат вже був, і можна було експериментувати. Гармаш, котрий зовсім непогано відзначив дебют у збірній, відігравши доволі дисципліновано - для нього це вже добре - поступився місцем Ротаню, Коноплянка змінив Гусєва. Болгарський тренер також здійснив пару замін, а потім обидва по черзі висмикували по одному-два гравці. Нащо було давати грати ще менше десяти хвилин на полі Шевченку чи Божинову незрозуміло, нічого цікавого в цей час не сталося.
Взагалі, другий тайм вийшов доволі млявим на фоні першого. Швидкість з усіх присутніх на полі періодично вмикав лише Коноплянка, але болгари вміло фолили на ньому. Та все ж без асисту Євген не пішов. Ще один дебютант збірної Блохіна Алієв, котрого тренер раніше не викликав, віддав непогану передачу Коноплянці, простріл якого знайшов на дальній штанзі Ярмоленка. Враховуючи, що за кілька хвилин до цього такий саме момент не реалізував Селезньов, висновок про невміння болгар вчитися на власних помилках напрошується. В атаці вони так нічого і не створили, хіба що Попов непогано пробивав з кута штрафного, але трохи не докрутив м’яч у дальній кут.
Щодо гри атаки України в другому таймі, то вкотре у збірній розчарував Селезньов. Він виглядав помітно важкувато, у верховій боротьбі теж не вирізнявся, тому якщо так і триватиме, то може й пролетіти повз заявку. Хоча зробити це буде складно, враховуючи як "багато" в Україні потужних форвардів, гідних виклику в збірну. Не надто активним виглядав й Мілевський, але за рахунок помітно вищого, ніж в опонентів, рівня техніки інколи все ж непогано брав участь в атаках. Але чи достатньо буде цього "непогано", коли зможе грати Воронін? Через запалення легень він пропустив цю гру, тому, як із центром оборони, експеримент вийшов не "чистим". Та й півзахист якоюсь вигадкою не відзначався.
Збірна України виграла і не дала серії поразок стати з "однієї з рекордних" "найбільш рекордною". Більш того, варто розраховувати, що естонців наступного тижня команда теж якось обіграє та почне серію перемог. Не хочеться, щоб вони стали приводом для самозаспокоєння вболівальників, а надто гравців з тренером. Бути задоволеним якщо вже не грою, то хоча б результатом, і казати про позитивну динаміку можна буде в зустрічах проти складніших суперників. Почекаємо до Німеччини.
