Тепер відрив команди Юрія Сьоміна від "Металіста" складає вже чотири очки.
Для Мирона Маркевича гра з "Динамо" мала стати випробуванням на зрілість у боротьбі за чемпіонство. Після перемоги над "Шахтарем" у "Металіста" швидко виросли крила, які в неділю обрізало київське "Динамо". Причому у цій грі в "Металіста" була подвійна фора. Не могли грати Мілевський, Михалик, Попов, Гусєв та Ярмоленко.
До того ж в цьому матчі біло-сині залишилися без підтримки власних уболівальників. Гостьовий сектор стадіон "Металіст" пустував весь перший тайм, а на другий на нього запустили зі 100 фанів "Динамо". Уся справа в ж тому, що "Динамо" не забронювало місця для вболіальників у гостьовому секторі і їх вирішили продавати місцевим фанам... Ость така петрушка від Сурікса і Ко для власних уболівальників.
"Металіст" справді з перших хвилин пішов у наступ на ворота Шовковського, але вже на 8-й хвилині отримав удар під дих. Ідейе вдався удар з штрафної у 9-ку воріт Дишленковича і вже 0:1. "Металіст" цей гол дещо спантеличив, але не надовго. Команда Мирона Маркевича мала ігрову і територіальну перевагу, але мало загрожувало воротам Шовковського. Вдало грав захист киян.
У цілому тактика Сьоміна на цю гру спрацювала. А ось у Маркевича схоже, що не очікували такої захисної гри "Динамо" і за це поплатилися.
На 35-й хвилині ще одна швидка контратака "Динамо". Ідейе пройшов півзахисту "Металіста" і після його удару м`яч зрикошетив і залетів у верхній кут воріт - 2:0. Ось так спрацював джокер Сьоміна в цій грі.
Шевченко знову відіграв весь матч і багато відпрацював в центрі поля, тому був малопомітний в атаці. У другому таймі "Металіст" отримав ще більшу ігрову перевагу і вже довелося попрацювати Шовковському, який витягнув пару-трійку м`ячів після ударів Соси, Тайсона та Девіча.
Один гол в цій грі господарі все-таки забили. На 75-ій хвилині після удару Тайсона Шовковський м`яч відбив, але на добивання зіграв Девіч, який випередив Алмейду.
В останні хвилини поєдинку "Металіст" спробував відігратися, але спражнього штурму воріт якось не вийшло. Була якась нервозність при завершенні атаки, практично без ударів по воротах, а Маркевич і зовсім залишив тренерську лавку, не дочекавшись фінального свистка.
