"Оболонь": Назад до першої ліги?
Сказати, що "пивовари" не виправдали сподівань було б занадто голосно. Адже за бюджетом та відповідно кадровим наповненням команду ще до старту першості визнавали однією з найслабших команд еліти. Проте розчарування, безперечно, є. Занадто вже великий контраст з виступами киян у попередньому сезоні.
Тоді, нагадаємо, "Оболонь" заслужено здобула славу "грози авторитетів". 10 очок з 12 у матчах з "Динамо" та "Шахтарем" не набирав ще ніхто і, певно, набере не скоро. Сергій Ковалець підтвердив репутацію одного з найбільш перспективних тренерів країни, а ставка на українських гравців видавалася 100-відсотково вірною.
Але у міжсезоння щось зламалося. Можна списати все на те, що пішов на підвищення до "гірників" Олександр Рибка, але заміну йому знайшли цілком гідну – Віталій Рева все ще здатний грати на доволі високому рівні, що підтвердив у низці ігор. Та й інші кадрові втрати були неприємними, але не критичними: Мазуренко свої кращі матчі вже відіграв, а Лозінський та Карамушка до ключових гравців не належали. Тому єдиною справді серйозною втратою можна вважати Ігоря Путраша, який переїхав до "Таврії".
Список тих, хто прийшов (Когут, Романюк, Радь, Шендрик, Тимченко) не вражав, але ж і до цього Ковалець працював не з готовими "зірками". Втім, схоже, що тренер, коли справи пішли погано виявився занадто інтелігентним для цієї ситуації. Хтось, подібний до Кварцяного, хто міг би рявкнути та нагримати на футболістів, може й вивів би гравців з летаргійного стану, але не Сергій Іванович. Він навіть на суддів, котрі в окремих матчах просто "вбивали" команду, скаржився якось стримано.
Не сприяв вдалим виступам "зелених" і календар. У трьох перших матчах команда грала проти представників команди в євро кубках, де "Ворскла" виступила у виглядів прошарку "масла" між злими за минулий рік "Шахтарем" та "Динамо". "Бутерброд" очікувано вийшов неїстівним – три поразки, дві з них крупні, жодного забитого гола.
"Суха" серія тривала й далі, проте команда, підписавши Реву, хоч пропускати припинила, тому "Зоря" й "Таврія" задовольнилися нічиїми, причому у кожному з матчів в киян тривалий час було на гравця менше. Далі був феєричний поєдинок з "Металістом" - обіцянка керівництва видати по 100 літрів кожному, хто зможе забити, мотивувала футболістів, котрі тричі вражали ворота харків’ян.
Втім, тричі команда і пропустила, а помилки суддів потроху почали вибивати гравців з колії. Безбарвна поразка від "Олександрії", втрачена перемога з "Волинню", яка грала в меншості, нервова гра з "Карпатами" (тут червоні заробили вже обидві команди). При всьому цьому просто катастрофічною була гра у других таймах – тут питання мають виникнути до тренерів з фізичної підготовки. Адже проблеми почалися ще з самого початку турніру, коли те ж "Динамо" забило чотири голи, починаючи з 68-ї хвилини. Так само переможні голи в останній третині гри забивали й "Олександрія", "Металург", "Кривбас" (знову гравці Ковальця пропустили, маючи чисельну перевагу), "Іллічівець".
Ковалець намагався зосередитися на одному турнірі, виставивши резерв на гру Кубка з "Буковиною" та програвши 1:2, але й це не допомогло. Останньою краплею для самого тренера та керівництва клубу став домашній матч з "Чорноморцем", де Діденку вдався диво-гол за відсутності шансів в суперника. Олександр Слободян відправив Ковальця у відставку. Чи треба було це робити раніше? Здається, що так, але по-перше, президент, схоже, вірив, що Ковалець після вильоту з "Львовом" вже навчився рятувати команду, і, по-друге… Втім, про це пізніше.
Команду очолив Василь Рац, але якось швидко стало зрозуміло, що робота головним не для нього – навіть ті дві гри, що він числився головним, на тренерській лаві командою керував Сергій Конюшенко. Саме він і є наразі головним тренером команди. Судячи з результату, котрий несподівано майже одразу прийшов (виїзні перемоги над "Ворсклою" та "Зорею"), тезка екс-тренера "пивоварів" і залишиться головним до початку другого кола. Хіба що хтось авторитетний несподівано погодиться очолити команду. Але цього не станеться майже напевне.
Чому? Отут і підходимо до вищезгаданого "по-друге". Схоже, що керівництво клубу цілком влаштовує модель, за якої витрати на команду мінімізовані. З одного боку це красиво, ставку на патріотизм у кадровому наповненні фани люблять. З іншого, не треба платити забагато, адже єврокубки все одно "Оболоні" не світять, а вилетіти з УПЛ можна й з легіонерами, спитайте хоча б в "Металурга" запорізького. Тому особливого сенсу кликати когось з так званих метрів тренерського цеху нема. Умовний Фоменко не піде до команди без амбіцій, клубу, котрий не хоче прогресувати. І уявити, що щось може змусити Слободяна змінити підхід до керівництва "Оболонню" після стількох років дуже важко.
Тому усі сподівання на збереження прописки у вищій лізі команда має покладати на те, що знайдеться хтось, хто буде ще гірший. "Зоря", "Олександрія", хто ще? Може, "Волинь" завалитися за старою звичкою, але великих розрахунків на цьому будувати не варто. Та й була вже команда у першій лізі, а потім повернулася і нічого, живе. Все всіх влаштовує, нащо кудись бігти.
Найкращий матч: "Оболонь" - "Металіст" - 3:3
Найгірший матч: "Оболонь" - "Дніпро" - 1:4
Тріо найкращих гравців першої половини сезону: Рева, Пластун, Григорій Баранець
Гравець-розчарування: Олександр Мандзюк
Прогноз: пониження в класі, якщо не станеться дива у вигляді грошового дощу на трансфери