Українська правда

Ліга Чемпіонів. "Мілан" - "Арсенал" - 4:0. Фіаско "канонірів" на "Сан-Сіро"

Сергей Шемшученко — 16 лютого 2012, 02:51

"Мілан" нарешті зміг перервати прокляття англійських клубів та на 99% забезпечив собі місце у чвертьфіналі цьогорічної Ліги Чемпіонів. Три роки до цього італійці програвали “Ман. Юнайтед”, “Тоттенхему” та тому ж “Арсеналу”, і от — прорвало.

До початку зустрічі її розглядали насамперед як поєдинок двох головних бомбардирів команд. Златан Ібрагімовіч та Робін ван Персі проводять майже бездоганний сезон і на яких би місцях їхні команди не фінішували в чемпіонаті, безперечно, будуть головними претендентами на звання Гравця року в Серії А та Прем'єр-лізі відповідно.

Очна зустріч однозначно залишилася за шведом, котрий до цього за всю кар'єру відзначився в плей-офф ЛЧ лише тричі. І от віддав гольову, створив кілька моментів і наприкінці матчу забив таки четвертий гол — і свій у плей-офф, і команди у матчі. Головною причиною слід вважати відсутність серед оборонців “Арсенал” людини, здатної втілити в життя рецепт успіху в грі проти Златана. Треба не лише не поступатися в габаритах, а й мати досвід, аби читати його ходи, бути мобільним, аби встигати зіграти проти нього на випередження та бути готовим зіграти жорстко.

Такою людиною міг би стати Пер Мертезакер, однак центрбек збірної Німеччини травмувався у грі проти “Сандерленда” та звітну зустріч пропускав. Його замінники Кошельни та Джуру гру провалили, перший був замінений ще до перерви, а другий і привіз згаданий вище пенальті, сфоливши на шведові. Вермален же був занадто зайнятий мобільним Робіньо, котрий апріорі мав перевагу у швидкості над іншими центрбеками “Арсеналу”.

І все ж, якщо казати про закономірність результату можна, то про закономірність голу, що став початком розгрому, говорити не доводиться. Боатенг блискуче піймав м'яч на ногу та пробив з льоту. Ситуація нагадала легендарний гол екс-міланіста ван Бастена у ворота Дасаєва в фіналі Євро-88. Тільки тут сфера пролетіла над Щесни не так високо, як над воротарем команди Лобановського, тому певний закид у бік поляка зробити можна.

“Арсеналу” б тут прокинутися, провести низку атак, але лондонцям це не вдалося. Ван Персі в першому таймі був міцно прикритий, а хавбекам англійців бракувало мобільності. Не дивно — Артета та Росіцкі ніколи не були швидкісними гравцями, а зараз, коли їм вже по 30 років — й поготів. Венгер, напевно, не раз згадав більш молодших Фабрегаса та Насрі, котрі залишили команду на початку сезону. Але самі винні, чи не так, месьє Арсен?

Тому “Мілан” продовжував творити, що хотів. Златан почав відходити назад, витягуючи за собою Кошельни, рухався по всьому фронту атаки. І врешті-решт свого домігся, пас на фланг, Ібрагімовіч біжить до лицьової та віддає в центр на Робіньо, котрий секундами раніше був у офсайді. Теперішнє трактування правил дозволяє розглядати атаку як низку окремих епізодів, тому суддя спокійно зарахував м'яч.

По перерві Робіньо упіймав кураж і відзначився вдруге. Вермален впав на рівному місці і не зміг завадити бразильцю виконав удар метрів з 20. М'яч пристрибав точнісінько в кут воріт Щесни. Воротарю “канонірів” мало бути дуже прикро — три удари в рамку воріт, три голи. Претензії, звичайно, можна висловити, однак валити все на одного Войцеха не варто через вже згадані “блискучі” дії оборонців.

“Арсенал” нарешті щось зміг створити на чужій половині поля. Сталося це зусиллями ван Персі та Анрі, котрого по перерві випустив замість інертного Волкотта французький тренер гостей. То Тьєррі у дотик продовжив пас з флангу, а Робін пробивав без підготовки — воротар потягнув. То Робін бив головою після навісу з флангу — знову Аббіаті. Потім голландець після пасу Анрі падав у боротьбі з захисниками, але Кашшаї вирішив, що все було чесно. Мав змогу пробити без перешкод Росіцкі, але його постріл метрів з 20 без перешкод придав м'ячу напрям у бік кутового прапорця, символічно для нинішнього чеха.

А потім був “удар милосердя” він Ібрагімовіча з пенальті. Сумний кінець повернення Анрі до лондонського клубу, сумний кінець виступам “Арсенала“ в Лізі Чемпіонів 2011/12 років (відділ фантастики на другому поверсі). Сумний кінець перебування Арсена Венгера в клубі? Невідомо, але схоже на це. Все йде до того, що цього року клуб вперше з 1997 року залишиться без путівки до головного клубного турніру Європи.

Французу, здається, вже й самому набридло чекати на перемоги, цим і був викликаний спалах трансферної активності на початку сезону. Проте ставка на досвід так само не принесла успіху, як і віра у молодість до цього. Між тим, колективів, яких могла б зацікавити співпраця з видатним тренером, чимало: “Реал”, “Челсі”, збірна Франції — всі вони нещодавно називалися потенційними місцями роботи Венгера. А поки йому залишається лише привітати суперника та визнати: ще один сезон “Арсенала” мине без трофеїв.

Ліга Чемпіонів
1/8 фіналу
Перший матч
15 лютого

"Мілан" (Мілан, Італія) - ​"​Арсенал" (Лондон, Англія) - ​​4:0 (2:0)

Голи: 1:0 - К. Боатенг (15), 2:0 - Робіньо (38), 3:0 - Робіньо (49), 4:0 - Ібрагімовіч (79, пен.)

"Мілан": Аббіаті, Абате, Сілва, Мексес, Антоніні, Ночеріно, ван Боммель, К. Боатенг (Амброзіні, 70), Зеєдорф (Емануелсон, 12), Робіньо (Пато, 84), Ібрагімовіч

"Арсенал": Щесни, Санья, Кошельни (Джуру, 44), Вермален, Гіббс (Окслейд-Чемберлен, 66), Артета, Росіцкі, Ремзі, Сонг, Волкотт (Анрі, 46), ван Персі

Попередження: Антоніні (45), Мексес (62), Сонг (72), Джуру (78), Амброзіні (81)