Перед матчем лише дуже великі фани "Олександрії" та київського "Динамо" могли вірити у диво. Дива і не трапилося, "Шахтар" без варіантів обіграв аутсайдерів та оформив сьоме чемпіонство в історії, водночас відправивши "олександрійців" у першу лігу.
Вже на старті гри "гірники" побігли вперед. Простріли та навіси йшли один за іншим - маючи на вістрі такого майстра верхової боротьби як Селезньов було б нерозумно це не використовувати. І хоча сам Євген довго не міг забити після змарнованого шансу вже на 2-й хвилині (Гітченко виніс м'яч з лінії воріт), але було видно, що гол - лише справа часу.
І цю справу було зроблено вже на 15-й хвилині. Вілліан, котрий перед грою казав, що хоче залишити Донецьк з високо піднятою головою, довів своє бажання. Бразилець здійснив ривок по центру і сильно пробив у кут воріт. Паньків врятувати команду не зміг, занадто вже близькою була відстань для сили удару.
Не мав Юрій перепочинку і після цього. Чимало він рятував, доводячи, що кому-кому, а йому у першій лізі наступного сезону робити нема чого. Але "Шахтар" був налаштований серйозно - перевага в один гол є занадто хиткою. На 27-й хвилині мав подвоювати рахунок Мхітарян, але влучив у стійку. Вірменин не засмутився і вже за хвилину свого домігся. Вілліан віддав на хід Шевчуку, а той навісив точно на голову Генріху, котрий з пари метрів промахнутися не міг.
Коста, Вілліан, Селезньов могли забивати ще до перерви, перевага команди була повною. Про якусь контргру мови не йшло, перейти на чужу половину поля було за щастя для команди з Кіровоградщини. У перерві Луческу зробив заміну, можливо, бажаючи поберегти Вілліана перед можливим переїздом у "Челсі". Поки Дентіньо пристосовувався гості все ж свій шанс отримали.
Спочатку була репетиція - П'ятов не мав проблем з ударом Салхі по центру воріт. А от потім Андрію довелося демонструвати всю свою стрибучість, витягуючи м'яч з кута воріт після пострілку Старенького. Забий футболіст команди Купцова тоді - і принаймні якась напруга виникла б. А так ми стали свідками подальших показових виступів "гірників".
Вони робили все можливе, аби Селезньов все ж зміг стати найкращим бомбардиром першості. І на 56-й хвилині він все ж відзначився - Мхітарян відкотив Євгену сферу під удар у порожні ворота. Це захист гостей невдало створював офсайдну пастку, в яку не потрапили одразу двоє суперників.
Після цього Євген міг забити ще раз, але м'яч пролетів поруч зі стійкою. Непогані шанси, хоча і не 100-відсоткові мали Дентіньо, Тейшейра, але відчувалося, що і рахунок 3:0 цілком влаштовує команду, тому певна легковажність у завершенні атак була зрозуміла.
Що віщує перемога "Шахтаря" для самих донеччан? Хотілося б, аби гравці та керівництво команди і клубу пам'ятали, що їм наступного року треба реабілітовуватися за провал у Лізі Чемпіонів. І звикати не лише до іншого рівня суперників, а й до іншої манери суддівства. Це, звісно, натяк на події не цього матчу, по ньому до "Шахтаря" претензій бути не може. Але висновки - це вже справа майбутнього, а "наразі - дискотека", як говориться у відомому анекдоті.
