Донецький "Шахтар" очікувано здобув вже четверту перемогу у Суперкубку України. Його суперники-земляки з "Металурга" за весь матч не мали шансів сподіватися на щось більше, ніж гол престижу. Натомість "Шахтар" показав, що здатен вигравати матчі відверто граючи не на повних обертах.
"Гірників" можна зрозуміти. Адже за великим рахунком, як би не намагалися бити себе у груди організатори гри, вона все ще залишається одним з матчів міжсезоння, можливістю перевірити себе перед справжніми боями. І серйозно заносити собі в актив перемогу в цій грі можна лише вдягнувши рожеві окуляри.
Тим більше нема сенсу викладатися на повну, коли забиваєш вже на 5-й хвилині. На старті поєдинку "гірники" тиснули на лівий фланг захисту "Металурга", де був відсутній травмований Шина і грав номінальний хавбек Голайдо. Простріл, другий, третій. І от якраз третій приніс гол - Срна та Адріано довели, що нікуди взаємодія за літо не зникла.
Далі настала певна пауза, коли одні не могли, а інші не надто хотіли. Зрідка були якісь емоційні моменти, як наприклад мікротравми Кучера та Ракицького, але все в них обійшлося. Міг забити другий Адріано, але цього разу не дотягнувся до м'яча після прострілу.
Те, що не вдалося форварду зробив інший бразилець. Дуглас Коста мав час прицілитися та пробити у кут воріт Бандури. Дуже красивий момент, і воротар, хоч і висловив претензії Морозюку, котрий затуляв м'яч, але Коста так здорово все "виконав", що гол мав би статися і без "допомоги" Миколи.
Після цього гра на довгий час втратила ознаки інтересної. Було багато боротьби (Соаресу навіть розбили голову і його довелося замінити в перерві), а от з думкою не дуже складалося. Тейшейра та Нельсон обмінялися ударами, в "металурга" вийшло менш небезпечно.
Спалах активності стався у його партнерів в середині тайму. Двічі поспіль П'ятов доводив, що перебуває у хорошій формі і психологічно зібраний навіть за умов повної переваги команди. Спочатку після кутового Воловик пробивав метрів з 10 під поперечину, але Андрій неймовірним чином витягнув звідти м'яч. А після наступного кутового удар здалеку з відскоку вдався Дімітрову - і знову П'ятов, цього разу вже кінчиками пальців не дозволив м'ячу залетіти у ворота.
Якби одразу після цього суддя вирішив дати пенальті за падіння Воловика під час третього поспіль корнера у повітрі хоча б номінально запахло би інтригою. Але харків'янин Абдула оцінив ситуацію по-своєму та виписав "гірчичник" оборонцю "чорно-білих". Напевно, справедливо.
І хоча попереду залишалося півтайму, але виділити можна лише три події, жодна з яких на розвиток гри не вплинула. Перша - вихід Девіча на поле, дебют форварда України у новому клубі все ж. Друга - сутичка Девіча та Воловика, котра показала те, що тримати себе у руках кандидати в національну команду не вміють. Кожен отримав по жовтій, для Сашка вона стала другою, про що він думав - невідомо, але старт першості доведеться пропустити. І третьою, найбільш сумною, подією стала травма Ілсіньо вже у доданий час, коли бразильцю довелося покинути поле на ношах.
Луческу дуже засмутився і виглядав сам не свій після фінального свистка. І це ще раз говорить про міру радощів від трофею. Але ж не відмовлятися від нього. А тому "гірники" можуть святкувати, але недовго так, до вихідних, а поки прелюдія до сезону закінчилася. "Потяг" гірників набирає ходу і ця перемога підкине ще трохи вугілля у топку локомотива, що, як вірять у "Шахтарі", привезе їх до справжніх успіхів.
