Напередодні звітної гри Мірча Луческу зауважив, що саме поєдинок із "Дніпром", а не з "Динамо", буде для його команди ключовим на цьому етапі внутрішньої першості. Із румунським тренером можна сміливо погоджуватися: українське "класико" останнім часом все частіше проходило "в одні ворота", а от у матчах "Шахтаря" та "Дніпра", особливо на "Донбас-Арені", ми все частіше стаємо свідками тих рис, які й зробили ім’я іграм донеччан та киян. Інтрига до останніх хвилин, безкомпромісна боротьба, провокації, сутички, маса жовтих та червоних карток – це ми бачили в попередніх іграх, і це знову ж побачили сьогодні.
Безліч статистичних цікавинок приковували особливу увагу до цього матчу. "Дніпро" до сьогодні був єдиною командою, яка тричі приїжджала на "Донбас-Арену" і жодного разу не програвала. "Дніпро" був єдиною командою, в якої "Шахтар" не зміг виграти у 2012 році. Багато гравців зі складу гостей частину своєї кар’єри провели або в "Шахтарі", або в "небайдужому" до нього київському "Динамо", що всім їм додавало мотивації. Врешті-решт, "Дніпро" теж не програвав уже 16 матчів поспіль і прибув до Донецька саме в ранзі другої команди чемпіонату, а отже, і головного переслідувача "Шахтаря".
Загалом, матч покладені на нього сподівання цілком виправдав. Вже на перших секундах "Шахтар" на правах господаря показав, хто володітиме ініціативою – Луіса Адріано вивели на побачення з Лаштувкою, але колишній голкіпер гірників з ударом бразильця впорався. "Дніпро", зі свого боку, зосередився на контргрі, яка так добре вдалася йому у матчі з "ПСВ", і цього разу вона теж досить швидко принесла свої плоди. Не минуло й десяти хвилин від початку матчу, коли подача зі штрафного знайшла у карному майданчику "Шахтаря" Ротаня, який випередив Кучера і проштовхнув м’яча до сітки воріт Пятова – 0:1!
Забитий гол зробив гру ще відкритішою, і моменти біля обох воріт посипалися один за одним. Луіс Адріано неймовірним чином впритул не влучив вже в пусті ворота; Мхітарян зрівняв рахунок, уникнувши офсайдної пастки та пробігши з м’ячем півполя; Матеус так само обігнав ледь не весь "Шахтар", але пробив в сантиметрах від воріт Пятова; Ротань після стандарту знову випередив Кучера і бив повз голкіпера, але Рац з лінії воріт вибив м’яча; той же Адріано з чудової позиції не влучає як слід по м’ячу. І все це – лише перший тайм!
Тайм другий виявився не менш насиченим на події, але тут на перший план вийшли вже нерви, фоли, та, звичайно ж, арбітр. Ключову роль зіграти могли б відносини Сергія Бойка та Євгена Чеберячка: суддя двічі за 15 хвилин "нагородив" оборонця картками та призначав одинадцятиметрові удари в ворота "Дніпра". Але, якщо до справедливості пенальті питань в принципі не виникає, то друге попередження для Чеберячка, яке обернулося вилученням, є дещо незрозумілим: м’яч влучив йому в руку ззаду, Євген навіть не бачив ні удару, ні м’яча, тож про який-небудь злий намір говорити не доводилося.
Хай там як, "Дніпро" лишився у меншості, але вийти вперед "Шахтареві" так і не вдавалося. Перший пенальті Фернандіньо пробив у поперечину, а в другому випадку Адріано підвів жирну риску під усіма сьогоднішніми невдачами, спрямувавши м’яча у стійку. Але грати вдесятьох на тому ж рівні, як у рівних складах, "Дніпро" не зумів. Перебудовуючи схему команди, Рамосові довелося пожертвувати атакуючим тріо Селезньов-Матеус-Коноплянка, і гостроти біля воріт Пятова стало на порядок менше. Тим не менш, "Дніпро" тримався аж до 80 хвилини, коли просто неймовірний гол забив Срна. "Шахтар" нарешті вийшов уперед, і саме цей момент став тим сигналом, після якого неймовірна емоційна напруга знайшла нарешті свій вихід.
Важко сказати, чи міг би взагалі якийсь арбітр втримати у спокої гравців у такому матчі, от і Бойкові це не вдалося. Двічі справа доходила ледь не до бійки у повних складах за участі тренерів та обслуговуючого персоналу, а найцікавіше те, що покарання картками отримали зовсім не найактивніші учасники. Змушений був залишити поле Степаненко, отримали свої жовті Федецький і Лаштувка, хоча саме ці гравці особливо в сутичці не виділялися. Натомість Срна, після розмов якого з лавою запасних "Дніпра" почалася вся ситуація, Алієв, який перший з запасних повівся на провокацію, та Ракицький, котрий, здалося, був готовий прибити і опонентів, і рефері, і Девіча, який ледь відтягнув Ярослава від епіцентру подій – всі вони лишилися "чистими". На додачу відзначимо ще один момент, який проігнорував суддя – гру рукою Кучера у власному штрафному майданчику в компенсований час. Провина Олександра була точно не меншою, аніж у Чеберячка в епізоді з другим пенальті, але цього разу реакції від Бойка не було.
Що ж, "Дніпро" нарешті програв, "Шахтар" знову виграв. Хтось полегшено зітхнув, хтось у розпачі побивається за втраченим другим місцем, але загалом українського глядача можна привітати ще з одним надзвичайно видовищним поєдинком, яких не так багато в нашому футболі. Сподіватимемося, що така тенденція в протистоянні цих команд триватиме, і хто знає, можливо за кілька років про ці матчі теж говоритимуть, як про українське "класико"?
