Результат першого матчу поставив "Дніпро" у дуже незручне становище: необхідність забивати не менше двох м’ячів змушувала всі сили кидати на атаку, з іншого ж боку перший же пропущений м’яч ставив хрест на всіх сподіваннях на загальний успіх.
З огляду на це, а також на вміння швейцарців злагоджено грати в захисті та на контратаках, саме "Базель" підходив до звітної зустрічі у ролі беззаперечного фаворита. Тим не менш, надія на вдалий результат в українців лишалася, що знайшло своє відображення у повністю заповнених трибунах "Дніпро-Арени" цього морозного вечора.
З вірою в удачу пішли вперед і футболісти "Дніпра". Однак поспіх у їх діях не додавав їм ефективності, а гості зі свого боку за будь-якої нагоди, за будь-якої зупинки гри не втрачали можливості потягнути час на кілька секунд - хоча, чи можна їх за це звинувачувати? При цьому варто зазначити, що Мурат Якін напередодні не злукавив: його гравці не грали на відбій, а також шукали нагоди забити свій м’яч - їх контрвипади часом виходили достатньо гострими.
"Дніпряни" явно зробили ставку на швидкий гол, однак зіграти їй не судилося - час минав, а оборона "Базеля" тріщин не давала. Вже по ходу першого тайму Рамос змушений був посилювати атаку, випускаючи Коноплянку, якого спершу сподівалися поберегти після недавнього пошкодження - вихід Євгена додав гостроти діям "Дніпра", але й до цього гості були готові.
Коли не вийшло забити і на старті другого тайму, Хуанде Рамос пішов ва-банк, помінявши центрбека Дугласа на додаткового форварда. Але вихід Калініча українській команді не допоміг: ледве відігравши десять хвилин, хорват був вилучений з поля німецьким арбітром. Червона картка, скажімо так, досить дивна, як для того моменту, але то вже лірика - завдання для "Дніпра" ще більше ускладнилося.
Цитуючи фанатів "Динамо": "Зліше будемо". Залишившись у меншості, дніпропетровці не злізли з воріт Соммера, а навпаки - з новим запалом кинулися вперед і навіть зуміли наблизитися до своєї мети, коли гравцеві "Базеля" довелося рукою зупиняти м’яча, який вже летів до воріт. Селезньов з одинадцяти метрів не схибив, і у "Дніпра" лишалося 15 хвилин, аби вже у рівних складах забити ще одного разу. Близький до цього був той же Селезньов, але після його промаху усі надії, подаровані першим пенальті, зруйнував пенальті другий - не менш сумнівний, аніж вилучення Калініча.
Що ж, не будемо багато говорити про Деніза Айтекіна, хоча він і дуже постарався стати сьогодні ключовою особою у матчі, а краще скажемо ще кілька слів про "Дніпро". Українці цього лютневого вечора зіграли достойно і, хоча через свої та чужі помилки завдання так і не виконали, та все ж були до цього достатньо близькими.
Якби "Базель" не мав такої фори після першого матчу, сьогоднішня гра могла би скластися зовсім по-іншому, й у цьому дніпропетровці можуть звинувачувати лише самі себе. Але і за саму участь на цій стадії, за осінню гру та результати команди Рамоса варто ще раз подякувати. Дніпропетровськ давно чекав того великого футболу, який у цьому сезоні нарешті отримав. І тепер лишається вірити, що наступного разу не доведеться чекати ще сім років...
