Про приховані та очевидні негаразди харківського клубу було відомо давно, про що "Чемпіон" також намагався інформувати своїх читачів. Ситуація у таборі срібного призера минулого чемпіонату нагадала погано приховуваний фурункул, який мав вибухнути неприємним гноєм з причини давно запущеної і явної хвороби, а не з приводу зміни ситуації у країні.
Відставка Маркевича відкрила небачений атракціон щедрих коментарів раніше стриманого тренера. Фактично Мирон Богданович звинуватив вже колишнього роботодавця у цензурі. Зі слів наставника виходить, що реальним буфером між командою та клубним керівництвом виступав Костянтин Пивоваров.
Після відходу від справ креатури президента Сергія Курченка 6 грудня між керівництвом, тренерським штабом і гравцями утворився вакуум, який призвів до ескалації проблеми спочатку всередині клубу, а потім і зовні. Серед іншого громадськість дізналася і про вельми красномовний факт: за час передачі "Металіста" до рук нового керівника останній зустрічався з командою усього тричі. Стільки ж, але вже помісячно, у "Металісті" не виплачується заробітна платня.
В історії з породженням кризи в одному з найкращих клубів сучасної України пан Курченко врешті відіграв роль прихованого агресора, який забрав у користування раніше успішний клуб. Підставна фігура Сергій Віталійович чи ні, але залишається фактом зникнення Курченка з Харкова й України у період активної міграції за кордон його негласних і оголошених бізнес- та політ-партнерів. Цікаво, що за час буремних подій у столиці нинішній та першій ім’я молодого бізнесмена, на словах не причетного до сім’ї колишньої першої особи країни, жодного разу не звучало у контексті можливих переслідувань за ті чи інші порушення закону.
Звернення Курченка до вболівальників, опубліковане на початку березня, базувалося на традиційній впевненості у непорушності обраного курсу, який приведе клуб до перемоги в УПЛ та участі в омріяній Лізі Чемпіонів. Згадав Сергій Віталійович і Мирона Богдановича: незлим тихим словом бізнесмен "пожурив" наставника за те, що той "не витримав інформаційної атаки та піддався паніці". Більше того, за словами президента "Металіста", гравці та менеджмент отримують гроші у повному обсязі! Цікаво, що про це думають гравці Харкова, які підтвердили факт недоотримання зароблених коштів? Разом з тим, пан Курченко знову не згадав про своє місцезнаходження. Збирається керувати клубом в екзилі?
Не йшлося і про об’єми фінансування клубу. Плани Курченка збільшити бюджет, схоже, планами так і залишилися: за час перебування бізнесмена на чолі клубу легко помітити тенденцію до бажання продавати, а не купувати. Так, за голосними заявами про готовність купувати для клубу нових гравців високого рівня, у два з двох трансферних вікон при Курченку лунало погано приховуване Маркевичем незадоволення комплектацією команди. Знову ж таки, за словами Маркевича, фінансування клубу за останній рік здійснювалося здебільшого за рахунок виручених грошей від трансферу Тайсона у "Шахтар".
Цікава й доля самого Мирона Богдановича. Один з небагатьох українських тренерів, який довів, що може бути успішним як на заході, так і на сході країни, має предметний шанс повернутися у гру мільйонів вже влітку. З високою ймовірністю звільняться посади керманичів команд одразу у двох провідних клубах УПЛ: мова про дніпропетровський "Дніпро" та київське "Динамо". Існує варіант переходу в інший клуб Романа Григорчука з одеського "Чорноморця". Не варто забувати і про можливість повернення Маркевича якраз у "Металіст". Це може статися за однієї цілком реальної умови.
Нині пасивний спостерігач, колишній власник "Металіста" Олександр Ярославський, веде свою гру. Розтиражоване повідомлення ЗМІ про незацікавленість Олександра Владленовича у своєму ж дітищі спростувала прес-служба ним очолюваної DCH. Відштовхуючись від антуражу, який супроводжував угоду про продаж клубу новому власнику, можна зробити висновок, що Ярославський вичікує наслідки повної чи часткової зміни влади у країні в цілому та Харкові зокрема.
Від можливого приходу колись харківського міліціонера також залежить доля самого Маркевича. Мирон Богданович не підтвердив, але й не заперечив можливість повернення у "Металіст", проте підкреслив, що у нього склалися чудові взаємини з Ярославським.
Продаж Марко Девича у "Рубін" виглядає радше як можливість прогодуватися до кінця поточного чемпіонату за рахунок свіжих грошей - інших коштів у найближчий час, незважаючи на браваду Курченка, у "Металісті" очікувати не доводиться. На щастя, поборників ідеї збереження клубу у сьогоднішньому вигляді, розпродаж команди відкладається - дуже вчасно закрилося трансферне вікно. Як відкладається й вирішення долі "Металіста" - час "Ч" футбольного Харкова ще не настав.
