У 24-му турі української Прем’єр-ліги ми сфокусувалися на центральній грі, у якій київське Динамо приймало харківський Металіст. Також не залишилися без уваги декілька інших резонансних епізодів.
Матч 1. Севастополь - Ворскла. Арбітр Олександр Дердо (Іллічівськ).
Матч 2. Таврія - Дніпро. Арбітр Євген Арановський (Київ).
Кримські матчі ми об’єднали в один "звіт". Не в останню чергу – завдяки резонансу навколо нібито несправедливого суддівства щодо представників анексованого півострова.
У поточному турі до арбітрів, які обслуговували матчі за участю кримчан, знову є питання. Однак оцінка діяльності арбітрів Дердо та Арановського є зовсім не однозначно "шкідливою" для обох згаданих клубів.
Севастопольське побачення команд затьмарене жестом Артема Громова. Футболіст "Ворскли" нібито почув з трибун образливі вислови про нього та місто, яке представляє футболіст та клуб. Реакція від хавбека – середній палець у бік трибуни вболівальників кримського клубу.
Двох думок бути не може – Громов винен і заслуговує на найбільш жорстке покарання. На жаль, в українському футболі футболісти, як представники, не варто забувати, однієї з найбільш елітних (так-так!) професій у країні, як ті чудові народні обранці, часто забувають, що мають не тільки широчезні права, а й не менш вагомі обов’язки – як то слугувати прикладом для підростаючого покоління й бути вищим від найбільш "спокусливих" провокацій. У випадку з Громовим ситуація ускладнена "темним" минулим гравця – Артем є справжнім "рецидивістом", дії якого заслуговують на покарання з урахуванням відсутності наявного стану "перевиховання". У жовтні 2012 року саме гравець Ворскли спровокував голкіпера Таврії Погорілого, коли останній після слів польового гравця вдарив Громова по обличчю. І швець, і жнець?..
Залишаючи у стороні можливі (потрібні!) санкції КДК ФФУ, з точки зору збереження балансу справедливості на полі, на нашу думку, Громов заслуговував прямого вилучення. Тоді як Дердо і його бригада чомусь вирішили не помітити очевидного...
На нашу думку, помилився арбітр і в іншу сторону. Наприкінці матчу в Севастополі нападник Ворскли Баранніков був зупинений у штрафному майданчику виставленою ногою гравця господарів Коваля. На нашу думку, арбітр мав підстави для призначення одинадцятиметрового штрафного удару.
На 54- й хвилині матчу у Симферополі після навісу Руслана Ротаня з правого флангу м'яч влучає в руку гравця Таврії Нуно Пінто. Декілька питань, і усі - №1 у даному епізоді, наштовхують на наступні думки: то м'яч у руку влучив чи це була навмисно виставлена кінцівка? І чи збільшував таким чином об’єм тіла португальський легіонер? На нашу думку, відповіді однозначні, й обидві – не на користь столичного арбітра Арановського. Перше й головне: усіма можливими засобами, усім своїм видом та діями Пінто намагався сховати від м'яча ОБИДВІ кінцівки, відповідно ні про яке бажання збільшити об’єм тіла не йдеться точно!
Висновок: другий поспіль матч рішення арбітрів так чи інакше боляче б’ють як по загальному результату матчу за участю Таврії, так і по самолюбству симферопольців. Однак казати про "вбивство" кримського футболу, який навмисно "виживають" з УПЛ, на нашу думку, недоречно.
Матч 3. Динамо - Металіст. Арбітр Віктор Швецов (Одеса).
У центральному матчі туру рішення арбітра не вплинули на результат. Однак від цього матчі за участю одеської людини зі свистком Швецова не стали "чистішими".
Перший суперечливий епізод стався на 23-й хвилині. У боротьбі з захисником гостей Юссуфом нападник Мбокані опинився на газоні у штрафному майданчику Металіста. На нашу думку, стверджувати про помилковість непризначеного пенальті у цьому епізоді недоречно – конголезький нападник почав падати, як тільки відчув на собі руку нігерійця, то ж варто говорити саме про те, що Мбокані шукав фолу, а не діяв у ситуації до кінця. Мовою вболівальників – за "таке" не дають.
На 33-й хвилині Гомес явно чіпляє ногу Ярмоленка за межами поля. Важливо: момент зовсім не є ігровим! На нашу думку, дії аргентинського легіонера харків’ян арбітр мав би трактувати за всією суворістю аж двох "статей": до неспортивної поведінки варто додати ще й грубу гру. У київському матчі екс-гравець Катаньї награв не на одну червону картку, і ось чому.
На 60-й хвилині Гомес, як вважає Швецов, нарешті напрацював на попередження, коли в центрі поля зірвав атаку Динамо, нечемно повівшись з тим-таки Ярмоленком. Однак жовта картка аргентинцю, як випливає з написаного вище, мала б бути принаймні другою, якщо за принципом лояльності об’єднати епізоди на 33-й та 60-й хвилинах!
Однак і це ще не усі "подвиги" "ідальго" Гомеса у цьому матчі. На 72-й хвилині аргентинець, опинившись над Відою, пройшовся по хорватському захиснику шипами бутс. На вашу думку, ненавмисно?..
Удруге в матчі Динамо претендувало на одинадцятиметрове покарання для Металіста на 67-й хвилині. У карній зоні харків’ян Едмар зупинив прохід Макаренка, що вилилося у попередження гравцю "біло-синіх" за симуляцію. На нашу думку, контакт бразильського українця (неважко помітити підніжку) з вихованцем ДК був, то ж говорити про симуляцію у цьому епізоді недоречно. В той же час картинне падіння Макаренка, вочевидь, не додало тому балів перед арбітром. Швецов мав усі підстави призначити пенальті.
За три хвилини у володіннях Горяїнова вже Азеведо зробив дії, які з футбольної точки зору варто розглядати як протиправні. Подачу Мбокані бразилець перериває явно виставленими на шляху м’яча руками. Аргумент від "захисників" Азеведо – надто коротка відстань до кінцівок оборонця МХ. На нашу думку, така спроба спростування основи моменту не є доречною, адже на повторі легко пересвідчитися, що Азеведо виставляє руки під м'яч НАВМИСНО, то ж ні про яке "не встиг прибрати кінцівки" у даному епізоді не йдеться. Не є дієвим і можливий аргумент про бажання захистити обличчя – руки Азеведо при зустрічі з м’ячем явно розташовані на рівні грудної клітини. Що це, як не пенальті?..
