У центральному турі другого кола вітчизняного чемпіонату арбітри знову помилялися. І дуже серйозно...
Матч 1. Металург Запоріжжя - Таврія. Арбітр Олександр Головков (Сєвєродонецьк).
У Запоріжжі відбулася битва двох найслабших команд нинішнього сезону. Перемога у цьому матчі робила одну з команд автоматичним фаворитом у боротьбі за єдину путівку в "життя" у Премєр-лізі. На нашу думку, арбітр відверто спотворив безкомпромісну боротьбу команд.
Усе найгарячіше у матчі відбулося наприкінці гри. За дві хвилини до завершення у штрафному майданчику Металурга неможливо не помітити спробу зіграти у волейбол - захисник господарів Балич, намагаючись перервати подачу на гравця Таврії, допомагає собі рукою, високо виставляючи кінцівку під м'яч і торкаючись "круглого" САМЕ НЕЮ. Як відомо, за всіма існуючими на сьогоднішній день правилами, навмисна гра рукою (-ами) у власному карному майданчику карається призначенням одинадцятиметрового штрафного удару.
Далі - більше. У компенсований арбітром Головковим до другого тайму час сімферопольській команді вдається результативна атака, яку завершив Сантрапинських. Бобан Грнчаров, який боровся за м'яч з голкіпером Металурга Боровиком, мав контакт з воротарем. Однак ні нападу на стража воріт з боку захисника, ні (тим паче!) факту контакту у "святая святих" голкіпера - воротарському майданчику - аж ніяк не було!
Два наведених вище моменти за участю арбітра Головкова - не всі "подвиги" цього вельми шанованого в українському футболі судді. Ми навмисно не приводимо факт непризначення ще трьох (!) очевидних футбольному люду одинадцятиметрових у ворота обох команд. Залишається дивуватися та ставити риторичне питання: чи мають право (зверніть увагу - постановка "чи можуть" тут недоцільна!) працювати, користуючись мовою президента одного з клубів УПЛ, "обслуговуючим персоналом", в українському футболі такі люди?..
Матч 2. Дніпро - Динамо. Арбітр Юрій Можаровський (Львів).
Найбільш резонансним моментом туру став епізод за участю голкіпера Дніпра Дениса Бойка та півзахисника Динамо Олега Гусєва. Воротар господарів, виходячи на верховий м’яч, влучив коліном у голову гравця гостей. На нашу думку, висновок для вихованця київського Динамо невтішний - Бойко, відводячи загрозу від своїх володінь, на відміну від Олега, БАЧИВ не тільки м'яч, а й гравця суперника, а тому уникнути ТАКИХ наслідків зіткнення міг (не виставляючи коліно взагалі або ТАКИМ ЧИНОМ). Трактуючи цей епізод як небезпечну гру з метою нанесення травми, арбітр був зобов’язаний показати Бойку червону картку.
(Справедливості заради зазначимо наступне. Динамо, при всій необ’єктивності арбітра у цій ситуації, на нашу думку, на нічию, а тим більше на перемогу, не награло. Не менш дивним виглядає рішення КДК ФФУ не розглядати цей епізод на найближчих зборах).
Момент Бойко-Гусєв - лише початок калейдоскопу для когось спірних, а комусь - очевидних рішень арбітра. Вже на 3-й хвилині матчу Даніло Сілва у власному штрафному майданчику дав волю рукам, коли притримав Євгена Коноплянку і загальмував його блискавичний прорив. Відходячи від емоцій, нібито раннього початку матчу та "духу гри", на нашу думку, арбітр мав підстави для призначення пенальті.
Разом з тим, пану Можаровському не відмовиш у своєрідній послідовності, і ось чому. На 25-й хвилині при подачі зі стандартного положення захисник господарів Мазух поклав руки на плечі захиснику Динамо Драговичу і не прибирав кінцівки аж до падіння того у штрафному майданчику. На нашу думку, оборонець Дніпра завалив австрійця у карному майданчику, що змінило хід атаки гостей, хоч передача адресувалася, швидше, не динамівському беку, а нападнику Ідейє. Тож, це був пенальті.
У трьох досить схожих епізодах - на 68-й (Драгович зробив накладку на ногу Матеуса) та 72-й (Велозу ногою "продавив" Зозулю у боротьбі за верховий м'яч) динамівці заслуговували на жовті картки. На 88-й хвилині Роман Зозуля отримав попередження за розмашистий удар Драговича у боротьбі за верховий м'яч. Важливо, що на повторі чітко видно, що спершу обернувшись назад, нападник Дніпра БАЧИВ захисника Динамо позаду себе, але виконав рух рукою все одно. На нашу думку, Зозуля заслуговував більш жорсткого покарання - вилучення.
Нарешті, на 75-й хвилині бригада арбітрів зафіксувала положення поза грою у Брауна Ідейє, який виходив на побачення з Бойком. Як свідчать численні повтори, побачити оффсайд у цьому епізоді було дуже важко. Чи то арбітр на лінії зайняв неправильну позицію, чи то - ... Словом, інша версія.
Отже, у дніпропетровському матчі арбітр вдосталь помилявся в обидві сторони.
Матч 3. Металіст - Шахтар. Арбітр Анатолій Жабченко (Сімферополь).
Очевидні та неоднозначні питання-відповіді до і для Жабченка починаються вже з призначення пенальті у ворота Шахтаря. На 30-й хвилині гри нога захисника Шахтаря Кучера мала контакт з ногою півзахисника господарів Ксьонзом, який рухався у карному майданчику з м'ячем. На нашу думку, одинадцятиметровий і попередження оборонцю - справедливі. Жовту картку Кучер заслужив не за активну фізичну дію, а за подальшу словесну дискусію з арбітром.
Епізоди на 53-й і 55-й хвилинах у кінцевому варіанті варто об’єднати в один наслідок. На нашу думку, аргентинський оборонець Вільягра отримав несправедливе вилучення, оскільки в епізоді з першим попередженням після контакту зі Степаненком і Шевчуком у штрафному майданчику НЕ симулював і НЕ випрошував одинадцятиметровий (якого, до слова, і не було). Друге попередження захисника, отримане через дві хвилини після епізоду у карному майданчику, - заслужене, і питань не викликає.
На 58-й хвилині півзахисник Шахтаря Степаненко грубо грає у центрі поля, у підкаті на "півтори ноги" (явно - з допомогою однієї кінцівки і ледь виставленою другою ногою) кидаючись на гравця Металіста Богданова, за що отримує жовту картку. На нашу думку, покарання хавбека збірної України мало б бути більш суворим - Степаненко заслуговував на червоне світло.
Не можна назвати чистим четверте взяття воріт Металіста. Як свідчать численні повтори, на 74-й хвилині гравець Шахтаря Коста при передачі Срни з протилежного флангу перебував у помітному оффсайді. Саме Коста за мить віддасть гольову передачу на Адріано.
