А ви пам’ятаєте, як виглядала турнірна таблиця ще кілька тижнів тому? Коли Дніпро, вигравши в Шахтаря та Динамо, заявив про намір до останнього сперечатися з гірниками у "золотій гонці"; коли кияни, поступившись донеччанам, нібито остаточно забронювали за собою третю позицію; і коли Металіст, що набрав лише 4 очки за 7 останніх турів, втратив взимку головного тренера, капітана та кращого бомбардира, пережив фінансові негаразди та змарнував зимові збори, так і не зібравшись там у повному складі, здавалося, втратив уже будь-які надії на медалі. Ви ще пам’ятаєте усе це? Забудьте.
Адже все змінилося. Дніпро розгубив перевагу над гірниками, і тепер вже лише диво зможе допомогти їм наздогнати Шахтар. Динамо продовжує падати і запросто може лишитися без медалей цього року. А Металіст, якого недавно всі вже поспішили поховати, немов фенікс відродився із попелу, повернувся на третю позицію і вже дихає у спину Дніпру в надії зайняти друге, лігочемпіонівське місце.
І саме сьогодні, в особистій зустрічі із давніми суперниками, команда Ігоря Рахаєва показала всю серйозність своїх намірів. Допомогли їй і самі дніпряни, не витримавши тиску результату – адже будь-яка втрата очок відпускала Шахтар вперед, без особливої надії на те, що гірники дадуть нагоду їх наздогнати. Тож Дніпро, який любить грати із сильними суперниками обережно, вимушений був досить швидко розкритися і отримав фатальну контратаку: проста й невимушена обрізка в центрі поля призвела до того, що Алехандро Гомез отримав достатньо вільного простору на підступах до штрафного майданчика, щоб як слід прикластися до м’яча і надіслати його в дев’ятку воріт Бойка.
Тож у другому таймі гості мали діяти ще відкритіше, що, схоже, влаштовувало харків’ян. Рамос змушений був перебудовувати свою тактичну схему з явним акцентом на атаку, тож під кінець гри ми побачили експериментальний Дніпро із Ротанем та Матеусом у центрі та на фланзі захисту відповідно та трьома форвардами – Зозулею, Селезньовим та Калінічем – попереду. Довгий час такі масовані атаки дніпрян не приносили їм ніякого зиску: Металіст впевнено захищався і проводив гострі контратаки, та й самі дніпропетровці не надто холоднокровно діяли в завершальній фазі атак. Але зрештою не витримали нерви у Папи Гуйє, який завалив у штрафному Селезньова – пенальті! Калініч з точки зрівнює рахунок.
Тут би Дніпру перевести подих, але турнірна ситуація не лишає вибору – нічия не надто відрізняється від поразки, тож гості продовжують всіма силами йти в атаку, і Металіст їх за це карає. Знову обрізка, Богданов проривається флангом і прострілює до штрафного майданчика, а там вже виграв боротьбу в захисників Бланко, який знову виводить харків’ян уперед. І на те, щоб вдруге відігратися, у гостей не лишалося вже ані часу, ані сил.
Тож за результатами туру маємо нову інтригу. Так, чемпіонська гонка, з огляду на календар Шахтаря в останніх турах, мабуть, вже завершена. Зате відстань між Дніпром і Металістом скоротилася до шести очок, а харків’яни ще мають гру у Севастополі в запасі. Команда Рахаєва вже показала, що немає нічого неможливого, коли сьогодні зрівнялася за очками з динамівцями, маючи на дві зіграних гри менше; то чому б їм не згадати, з якими думками вони починали цей сезон, і не нав’язати дніпропетровцям боротьбу за срібло і за Лігу чемпіонів, яку цього разу вже ніяка Лозанна в них не забере?
