Юрій Вакс знову "відзначився", Металіст повертає колишню гру, а Севастополь здобуває пам’ятну домашню перемогу.
Подія туру
У Криму Севастополь розгромив запорізький Металург. Якщо клуб з материкової України, незважаючи на гру в запасі, продовжує впевнено крокувати до Першої ліги й сподівається хіба що на ще більшу "милість" Таврії, то Севастополь потроху оживає й другий раз поспіль набирає три очки. Складність ситуації кримського клубу – як у фактичній відсутності турнірної мотивації, так і у незрозумілому майбутньому команди у глобальному вимірі. Зважаючи на подібний до ситуації в сусідів по Таврії стан справ, коли в складі команди є як футболісти з українським паспортом, так і не визначена перспектива фінансової спроможності команди, з найбільш південної команди УПЛ можна чекати аналогічного "таврійському" відтоку гравців вже у найближчий час.
Скандал туру
Юрій Вакс знову нагадав про себе – одразу кількома "спірними" рішеннями. На щастя, про упередженість арбітра з Сімферополя начебто говорити не доводиться – у зустрічі Говерли та Дніпра улюблений суддя Дениса Гармаша "напрацював" у обидві сторони. Якщо епізод з відміненим взяттям воріт від Фещука є однозначно "помилковим", проте може бути списаний на довіру асистенту, то у випадку з вилученням Сергія Кравченка фактично за цілком цензурні чотири літери у бік арбітра (зі слів самого футболіста) рішення цілком на совісті самого Вакса. В УПЛ давно і впевнено порушено принцип головного – довіри до представників футбольної Феміди. Діяв Вакс насправді з тонким розрахунком вплинути на результат матчу чи ні, однак вірити у чистоту намірів людини, яка здобула чорну славу у такий нахабний спосіб ("звірячим" трактуванням правил не тільки у легендарному Шахтар-Динамо!), якось вельми важко. До слова, на тижні у Росії "пішли" у дострокове завершення кар’єри чотирьох цілком придатних до суддівства за віком арбітри РПЛ. За куди меншу провину...
Команда туру
Харківський Металіст нагадав себе колишнього у матчі з луцькою "Волинню". "Синьо-жовтий" представник сходу країни продовжує переживати складні часи. Ситуація у команді продовжує нагадувати затикання дірок у тому чи іншому виді господарчої діяльності усіма можливими підручними засобами, часто – такими, які для цього зовсім не придатні. У матчі на Західній Україні поки "темна конячка" українського футболу тренер Рахаєв вперше презентував той "Металіст", який, на словах, він хотів бачити на полі з перших днів своєї роботи на чолі команди. Щоб безболісно для результату й стрункості тонкої побудови креативних рядів адаптувати у склад того ж Гоменюка (а без нього, як виявилося, таки ніяк), сподвижник Маркевича потребував головне у цьому складному світі – час. Інша справа – гра у захисті, де попрацювати з засуканими рукавами ще усе ж належить.
Дуель туру
Романові Григорчуку не вистачило дещиці, щоб обіграти свого можливого "попередника" Сергія Реброва. Гра в Одесі, окрім статусу центрального матчу туру, носила й інший, прихований підтекст. Українськими просторами продовжують розповсюджуватися чутки про майбутнього тренера "Динамо" у випадку остаточного рішення про "тимчасовість" нападника зіркового Динамо 90-х на чолі команди. Серед кандидатур на зміну Реброву Григорчук посідає чільне місце й, з урахуванням обставин у країні й у керівництві ДК, має високі шанси отримати немало бажану самим наставником роботу. У матчі в південній перлині України більш досвідчений, однак усе ще молодий як для тренера з великими можливостями для росту, екс-наставник латвійського Вентспілса, повністю переграв у недавньому минулому гравця казанського Рубіна. На секундочку: шановні читачі, яким був би рахунок, якби під керівництвом Романа Йосиповича футболісти Сергія Станіславовича опинились би на довгострокову перспективу?..
Падіння туру
Київське Динамо продовжує "покращувати" враження від не найкращих сторінок власної багатющої історії. Якщо до поки найбільш вражаючого в історії клубу часів чемпіонатів незалежної України антирекорду у 8 поразок (минулий сезон) команда ще не "догралась", то впасти ще нижче у сенсі місця у турнірній таблиці по закінченні сезону після перенесеного 20-го туру стало більш ніж реально. Чергова втрата очок (на цей раз – радше суперником…) робить київський суперклуб заручником результатів суперника. Єдиним реальним опонентом Динамо відтепер де-юре є саме харківський "Металіст". До гри з Одесою у киян залишалися примарні шанси на друге місце, однак тепер такі надії розвіялися так само, як віра у тренерські якості клубного наставника володаря "Золотого м’яча-75"...
Гравець туру
Володимир Гоменюк починає виправдовувати дані йому ще за Маркевича аванси. Два м’ячі у ворота Волині остаточно засвідчили налагоджену між латиноамериканськими півзахисниками й українським нападником необхідну взаємність. Загалом гол у ворота "хрестоносців" для Володимира став вже шостим у Прем’єр-лізі цього сезону (у 14 матчах). Ще один м'яч на рахунку екс-гравця Таврії у Кубку країни. Важко не погодитися з Рахаєвим – для "весняного" Гоменюка не за горами й повернення у збірну України, де позиція вістря давно потребує підсилення конкуренції.
Гол туру
М'яч Євгена Макаренка у ворота одеського Чорноморця не тільки приніс киянам очко у турнірну скарбничку, але й став для вихованця школи "біло-блакитних" дебютним у першій команді Динамо. У грі на "нерідній" позиції лівого захисника Макаренко продовжує зачерпувати неприємний досвід величезними ложками. Разом з тим, Євген явно став більш корисним в атаці й охоче завдає ударів по воротам суперника, а також бере участь у наступальних операціях команди не тільки присутністю власної персони на фланзі перед штрафним майданчиком. Наразі, з урахуванням віку захисника донецького Шахтаря В’ячеслава Шевчука саме Макаренко – головний претендент на заміщення лівого флангу оборони у національній збірній.
