Ще на початку 60-х Бенфіка двічі поспіль завойовувала Кубок європейських чемпіонів, а от потім португальська команда програла 7 поспіль фіналів. Поразка від Челсі в 2013 році стала сьомою поспіль, і у футбольних колах почали згадувати "прокляття" Бели Гуттманна. Гуттманн, домігшись дійсно видатних результатів, відправився до керівництва команди з проханням про підвищення зарплати,однак отримав відмову. Фахівець не став терпіти хамства керівництва і залишив посаду головного тренера команди, заявивши на останок: "Я піду, але тепер у найближчі сто років Бенфіка не виграє Кубок чемпіонів".
Як у воду дивився, адже продовжилась серія невдач і у фіналі поточного сезону, де цього разу поразку португальському клубу завдала іспанська Севілья. Відкриття фіналу на стадіоні в Турині пройшло дуже барвисто, не менш цікавим і захоплюючим було саме дійство на футбольному полі.
Команди почали матч без розвідки, і вже на шостій хвилині Бакка цілком міг відкривати рахунок, однак заплутався у власних ногах після передачі від партнера. Трохи згодом Ракітич перехопив м'яч у центрі поля і відразу почав швидку контратаку своєї команди, вихід 4 в 4 закінчився передачою у карний майданчик на Бакку, однак форвард зачепився за ногу Секейри і пробив невлучно.
Бенфіка відповіла моментом, який змарнував Гарай: футболіст після помилки голкіпера Севільї Бету опинився перед воротами, однак не зумів завдати акцентованого удару, влучивши у підсумку в лежачого воротаря, заробивши лише кутовий удар. Додала команда Жоржи Жезуша під кінцівку тайму, створивши кілька гострих моментів. Спочатку з близької відстані Бету, після його ж помилки, не зумів переграти Максі Перейра, а згодом голкіпер іспанського клубу парирував удар Родріго.
Цікавіше гра розгорталась у таймі другому. Команди включили високі швидкості, почалась гра на зустрічних курсах, і на полі проходив дійсно інший футбол з купою моментів від обох клубів.
Вже на 48-й хвилині кілька вбивчих моментів знову мала Бенфіка. Спочатку бразилець Ліма після прострілу від Перейри пробив повз Облака, але фактично з лінії воріт "снаряд" виніс Пареха. Трохи пізніше послідувало ще два удари від того ж Ліми і Родріго, але м'яч знаходив лише захисників Севільї.
Бенфіка надалі продовжувала володіти територіальною перевагою, однак вичавити з неї що-небудь серйозне підопічним Жорже Жезуша не вдавалося. Іспанці відповідали гострими контратаками, робивши ставку на флангові проходи і простріли від Ракітича. Варто згадати, що як раз після однієї з прострільних передач від хорвата свій момент мав Вітоло, однак переграти Облака він не зумів.
Моментів у другій половині гри вистачало і надалі, однак гостротою вони особливо не вирізнялися. На 84-й хвилині усі питання міг знімати Ліма, однак з його потужним ударом під поперечку впорався Бету, ще через хвилину після після кутового небезпечно головою пробивав Гарай - невлучно. У підсумку, в основний час команди переможця так і не виявили.
Тридцять хвилин овертайму виявилися нервовими. Обидві команди мали кілька нагод не доводити справу до серії пенальті. За Бенфіку свій шанс змарнував Ліма, який не зумів використати вихід 1 на 1 з Бету, не розпечатав ворота Севільї і Родріго, який з хорошої позиції пробив точно у голкіпера. У Севільї крапку міг ставити Бакка, який після довгої передачі Ракітича вийшов на побачення з Облаком, однак запустив снаряд поруч з дальньою стійкою.
Справа дійшла до серії післяматчевих пенальті. Перші спроби з боку обох команд були вдалими. Бенфіка обрізалась вже на другому ударі, свій пенальті не реалізував Кардосо, а потім Бету парирував ще і постріл Родріго. Севілья ж всі свої спроби втілила у забиті м'ячі, а переможний 11-метровий для іспанської команди реалізував колишній гравець ПСЖ Гамейро.
У підсумку Бенфіка програла другому фінал Ліги Європи поспіль. Севілья у свою чергу стає триразовим володарем трофею.
