Кому, а Ігорю Рахаєву не позаздриш у нинішній ситуації, яка виникла у Металісті. Він, будучи виконуючим обов'язки головного тренера, виграв для клубу бронзові медалі. Йому довірили, прибраши приставку "в. о.", а потім, вибачте за прямоту, "кинули"... Клуб, який залишили провідні легіонери, провалив трансферне міжсезоння, тому у терміновому порядку довелося шукати підсилення на внутрішньому ринку.
Вдалося підписати вільного агента Дениса Кулакова, а згодом домовлятися із Шахтарем про оренду Василя Кобіна та Сергія Болбата. Звичайно, замінити Сосу, Бланко, Гомеса, Вілліана, Крістальдо й Азеведо вони відразу не зможуть. Українським виконавцям потрібен час, щоби призвичаїтися до нової команди.
А адаптація, як відомо, майже завжди проходить болісно. До того ж, підопічних Рахаєва підкосили травми. Й у тренера просто не витримали нерви, коли він ще до фінального свистка ганебного матчу з Дніпром залишив свою зону... А за чотири дні нове протистояння - у Лізі Європи проти Трабзонспора. І знову ляпас від долі: Едмар, Чако Торрес, Богдан Шуст та Аїла Юссуф навіть не полетіли на поєдинок до Львова. Тому були серйозні побоювання щодо підсумкового результату для українського клубу.
Як виявилося, ці побоювання виникли не просто так. За весь перший тайм Металіст створив лише один момент. І той у компенсований арбітром час, коли удар головою Кобіна рикошетом полетів над воротами. При цьому харків'яни не дали нічого створити і суперникам біля власних воріт. Підвела лише гра під час стандарту. Папа Гуйє з партнером втратили Констана, який без перешкод забив головою.
Такий перший тайм змусив тренерський штаб виписати на горіхи своїм підопічним, і ті пішли в атаку. Металіст, будемо відвертими, непогано відіграв цей відрізок поєдинку. А ближче до середину тайму вдалося зрівняти рахунок. Вільягра подав з правого флангу, на дальній стійці боротьбу виграв Кобін, скинувши на Гоменюка, який також головою переправив м'яч у ворота.
Здавалося, що от-от Металіст дотисне своїх заморських суперників. Однак тим вдалося заспокоїти гру, після чого "жовто-сині" все ж змогли активізуватися, але підсилитися не було ким. Радченко та Ребенок, склалося враження, лише послабили гру. Хоча забійний момент таки був. Кобін точно прострілив з флангу у центр штрафної, де Вільягра пробив точно у руки воротарю.
Кажуть, не забиваєш ти... Тут такого не мало статися. Зустріч відверто нічийною була, на перемогу ніхто не награв. Але... Але чомусь по-іншому вирішив той-таки головний тренер Металіста - Ігор Рахаєв чомусь захотів потягнути час, випустивши на третій компенсованій хвилині Кулакова. Як наслідок, арбітр компенсував ще кілька десятків секунд, під час яких Трабзонспор і вирвав перемогу...
А не будь цієї заміни, і суддя свиснув би, і табло зафіксувало нічию. А так маємо той факт, що турки і справді приїхали у Львів за перемогою. І здобули її. А Металіст продовжує шукати заміну травмованим, а також свою гру.
