Київське Динамо вперше за майже 17 років вийшло у плей-офф Ліги Чемпіонів. Останній поєдинок столичного клубу на стадії вибування датувався аж 21 квітня 1999 року. Перемога у матчі 6-го туру групового етапу поточного розіграшу Ліги Чемпіонів над Маккабі була для підопічних Реброва прямою перепусткою у наступну стадію турніру, і, з цим завданням чемпіон України таки впорався, пробившись в 1/8 з другого місця своєї групи. До матчу команди підійшли фактично в оптимальних складах. У Динамо лише варто виділити відсутність Артема Кравця, який не потрапив навіть у заявку - його місце на полі зайняв Жуніор Мораєс. У Маккабі також була одна втрата - це Таль Бен-Хаїм 1-й.
Кияни вже зі стартових хвилини дали зрозуміти супернику, що грати будуть першим номером, а вже на 2-й хвилині Гармаш після пасу від Мораєса заніс у ворота Райковича м'яч, втім, зробив це Денис з офсайду. Через декілька хвилин спробував здалеку вразити ворота суперника зі штрафного Рибалка, однак м'яч після удару Сергія застряг у "павутинні" захисту ізраїльського клубу. На 13-й хвилині мав класну нагоду відкрити рахунок Мораєс, але удар бразильського нападника з гострого кута під поперечку дивом парирував Райкович.
Динамо було близьке до забитого голу, у свою чергу гості почали дещо нервувати під пресингом киян та вже через хвилину після моменту Рибалки сфолили біля власного карного. Проти Ярмоленка грубо підстелився у підкаті Рікан. Саме під час надання медичної допомоги Андрію Динамо і відкрило рахунок. Після подачі Рибалки у карний м'яч у стійку воріт зрізав Бен-Хаїм 2-й. На щастя, першим на м'ячі опинився Денис Гармаш, який і додав його вже у порожні ворота суперника.
На жаль, Андрій так і не зміг продовжити матч, а замість нього на полі з'явився Гусєв. Оптимізму додавало те, що Динамо продовжувало впевнено контролювати хід гри, не дозволяючи супернику відповісти чимось серйозним у відповідь. Втім, і відсутність Ярмоленка позначилася на атакувальних діях чемпіона України.
Щодо Маккабі, то лише за чотири хвилини до перерви гості створили гостроту біля воріт динамівців. Відбулося це після стандарту: Захаві вирішив завдати прямого удару з лівого кута, в результаті Шовковський якось невпевнено виніс м'яч кулаками кудись в небо, а потім не зміг його приборкати, випустивши за межі поля. На щастя, більше таких помилок у діях гравців нашого клубу в останні хвилини не спостерігалося.
Другий тайм виявився вже не таким "запальним", хоча на старті біля воріт Маккабі знову відбулася пожежа. Вже на 49-й хвилині після стандарту від Рибалки дубль міг оформити Гармаш, однак Денису трохи не вистачило, щоб результативно замкнути головою навіс на дальній стійці - м'яч пройшов поруч зі стійкою. Було зрозуміло, що для впевненості потрібен був другий гол, втім, після потужного старту кияни збавили оберти та вирішили події не форсувати. Контроль м'яча звісно зберігся, однак гострих моментів біля воріт Райковича фактично вже не виникало.
Звісно, можна згадати дальній неточний удар від Антунеша, кілька спроб вразити ворота з-за меж карного від Рибалки, однак насправді гострими ці моменти назвати було важко. У свою чергу Маккабі також нічого не показав не контратаках. Команда Йокановича розчинилися у другому таймі, провівши фактично весь час у захисті.
Нервовою вявилася лише кінцівка матчу, коли динамівці на власні ворота вже у доданий час привезли два стандарти. На щастя, нічого з цього матеріалізувати бодай у момент гравці Маккабі не змогли. У результаті Динамо довело справу до перемоги, а гол Гармаша став єдиним у протистоянні, яке надовго закарбується у пам'яті вболівальників столичного клубу.
