Матч донецького "Металурга" і віденської "Аустрії" серед усіх протистоянь за участю українських команд виглядав чи не найсумнішим. Як би не виглядала команда Ніколая Костова, все рівно поки існує "Шахтар", інші донецькі команди будуть в його тіні. І хто б міг подумати, що гра донеччан з "Аустрією" стане куди більш цікавою, аніж інші "українські" матчі.
Якщо ви не вболівали за жодну з цих команд, принаймні від першого тайму все одно б отримали чимале задоволення. Висока швидкість, велика кількість ударів по воротам, врешті-решт, красиві голи – це все було у звітному матчі.
Матч команди почали без особливої розвідки. Донеччани відразу захопили територіальну ініціативу, а гості намагалися діяти на контратаках. Вже на 5-й хвилині команда Костова ледь не відкрила рахунок, але Кінгслі не дотягнувся до м’яча після прострілу з флангу Дімітрова.
"Аустрія" відповіла дуже швидко. Віденці заробили право на штрафний, і "злий геній збірної України" Мілєнко Ачімовіч з 25 метрів відправив м’яч точно у кут воріт Дішлєнковіча. Як сербський воротар українців не стрибав, дістатися м’яча у нього шансів не було.
Варто зазначити, "Металург" після пропущеного голу не знітився, а продовжив свій наступ на ворота "Аустрії". Ні, це не був штурм воріт, але команда Костова за допомогою комбінацій методично відшукувала дірки у австрійському захисті, і іноді це донеччанам вдавалося дуже непогано. А їх перший реально гострий момент відразу призвів до голу.
Маріо Сержио, повозившись з м’ячем на правому фланзі, зробив подачу точно на голову Кінгслі, а нігерієць точно пробив у дальній кут воріт – 1:1. І гра починається спочатку.
Пройшло ще кілька хвилин, і "Металург" міг створити копію свого гола. Подачу робив Велізар Дімітров, але на цей раз з ударом Кінгслі воротар віденців Шафер впорався. Надалі у донеччан могли забивати Годін, Маріо Сержио, Дімітров та той таки Кінгслі, але, найчастіше удари господарів приймали на себе захисники, а коли і вони не могли допомогти команді, виручав Шафер.
Втім, варто відзначити і моменти "Аустрії", які створювалися переважно через грубі помилки донеччан у захисті. Так, віч-ні-віч з Дішлєнковічєм виходив Ворішек, але після його удару м’яч спочатку потрапив у кіпера "Металурга", потім у нього самого, після чого пішов в аут.
Ще один неймовірний шанс мав Ачімовіч, коли йому залишалося лише підставити ногу після прострілу Юнузовіча. Ногу-то він підставив, але після цього м’яч якимось дивом пішов повз ворота.
Власне, за підсумками першого тайму, можна сказати, що рахунок був цілком по грі. Обидві команди виглядали дуже непогано, і чимала кількість вболівальників "Металурга", що зібралася на стадіоні справедливо могла очікувати на не менш цікавий другий тайм.
Проте, перші хвилини другої половини гри виправдали сподівання лише австрійських фанів. На 48-й хвилині Діабанг поблизу штрафного майданчика прийняв передачу Кляйна і з розвороту неочікувано пробив по воротам. Неочікувано в першу чергу для Дішлєнковіча, який через Чечера просто не бачив момента удару. Так і вийшло, що вчасно зреагувати на удар у нього можливості не було – 1:2.
А після цього голу гра повністю змінилася. "Аустрія" повністю відійшла на свою половину поля і грала з "Металургом" у кращих традиціях українських команд-аутсайдерів проти грандів. Бували моменти, коли віденці майже всією командою стояли у своєму штрафному майданчику, думаючи лише про одне – як зберегти рахунок.
Команді Костова ж за такої гри прийшлося дуже важко. Донеччани вміють непогано грати на зустрічних курсах, але до такої поведінки гостей "металурги" були явно не готові.
Приблизно півтайму наша команда просто комбінувала на чужій половині поля і ніяк не могла збагнути, як пролізти до штрафного майданчика віденців. "Аустрія" і справді у захисті відіграла на відмінно, не даючи донеччанам навіть заставити Шафера вступити у гру. Як правило, удари гравців у білих футболках відразу ж блокувалися захисниками.
При такій грі збільшився і процент браку при виконанні передачу обох команд. Але це цілком логічно – якщо у першому таймі суперники грали на все поле, то у другі 45 хвилин – лише на половині поля "Аустрії". Звичайно, не могло допомогти команді Костова і вилучення Діабанга, яке він заробив через свою поведінку. Власне, яка різниця – грати у своєму штрафному майданчику вдев’ятьох чи вдесятьох. Це, звичайно, перебільшення, але в цьому все ж є чимала доля правди.
Ближче до кінця тайму "Металург" почав часто бити, причому з будь-якої дистанції, і найчастіше – повз ворота. Непогано у гру увійшов Танаса, але і йому нічого не вдавалося зробити з насиченим австрійським захистом.
Втім, донеччани все ж відігралися! Вже у додані хвилини гри Кінгслі таки знайшов шпарину у обороні "Аустрії" і віддав передачу на Дімітрова в район одинадцятиметрової позначки. На щастя, болгарин довго не думав, а чітко пробив у кут воріт. Часу забити третій м’яч у "Металурга" вже звичайно не залишалося…
Отже, 2:2 – рахунок хоч і неприємний, та все ж не катастрофічний, а після цього матчу висновок можна зробити один – все вирішиться у Відні.
Ліга Європи. Вольова нічия для "Металурга"
