Головне

Алієв: Нічні клуби до добра не приводять

12.03.2010 20:03 1064 0
Алієв: Нічні клуби до добра не приводять

Півзахисник московського "Локомотива" Олександр Алієв розповів про початок своєї кар`єри в київському "Динамо", пристосування до Москви та авторитет в "Динамо" Андрія Шевченка.

- Твій перехід у московський "Локомотив", після першої невдалої спроби, став несподіванкою для київських одноклубників?

- Хлопці усе розуміють, усі знають, що таке трансферна політика. Вони мене підтримали, побажали вдачі. Я їм вдячний.

- У тебе є друзі у Москві?

- У мене є знайомі, але не друзі. У тому ж "Локомотиві" знав кількох хлопців. Спілкувався й спілкуюся дотепер з Торбинським. Ми разом вчилися у школі, в академії московського "Спартака".

Маю добрі відносини Ігнатьєвим, ми постійно на зв`язку.

- Давно знайомий з Торбинським?

- Я поїхав з Москви у 13 років, а мені 25. Тобто, уже 12 років знайомий.

- Хтось ще у футбольному світі Москви тобі знайомий?

- Саша Дімідко, який виступає за московське "Динамо".  Він з Хабаровська, ми телефонуємо один одному.

- У Москві нічні клуби з друзями не відвідуєш?

- Клуби до добра не приводять - це я знаю по-своєму досвіду, й по своїх відвідинах цих місць. Давай краще про футбол.

- До Києва у 13 років не було страшно їхати?

- Ні. По-перше, я сам з Хабаровська, і в мене мета була грати у футбол, і це все зробив для мене мій батько. Ми переїхали з Далекого Сходу і він звільнився з роботи й сказав: "я сина тренував і я хочу, щоб він грав у футбол".

- А як тобі в "Динамо" було їхати з академії московського "Спартака"?

- Я з дитинства уболівав за "Спартак", переживав і завжди хотів там грати. Зі слізьми благав батька, щоб я там залишився. Але умови в академії "Спартака" були жахливі - це і побут, і харчування.

- А в Києві відразу сподобалося?

- Я приїхав і подивився рівень бази, відношення до тренування, де ми живемо, яке харчування, що ця команда із себе представляє. Мені сподобалося, а тато також сказав "так".

- Як згадуєш Павла Яковенка, який займався академією "Динамо"?

- Можна сказати так: навчив мене грати у футбол тато, а дорогу у великий футбол мені дав Павло Олександрович. Я йому за це вдячний. Він дійсно дав мені дорогу у великий футбол. Завдяки йому я зараз граю у збірній України та "Локомотиві".

- Не усім з академії "Динамо" вдалося закріпитися в основному складі...

- На той момент не всі підійшли "Динамо". Той же Ярмаш не підійшов, зараз грає в Полтаві і в національній збірній України. Той же Воробей не підійшов, але ж грає.

- Прихід Шевченка до "Динамо" змінив розташування гравців в атакуючій лінії і ти втратив місце в складі...

- Повністю змінилася гра й тактика з приходом Валерія Газзаєва. У Палича ми грали в інший футбол, але кожний тренер має своє бачення гри.

- Шевченко був авторитетом?

- На футбольному полі авторитетів немає, ти виходиш і виконуєш свою роботу.

- Прихід Шевченка змінив атмосферу в колективі?

- Я думаю, не дарма він сюди повернувся. Цього хотів Ігор Михайлович. Шевченко - це дійсно велика людина. Він виграв "Золотий М'яч", багато що підказував і допомагав.

- Тепер повернемося до тебе. Ти можеш сказати, що ти універсальний футболіст?

- А чому ні? Якщо це потрібно команді, якщо це говорить тренер, то чому ні?. Я повинен виконувати ту тактику, на яку вказує тренер.

- Які в тебе амплуа були на початку кар'єри?

- Я завжди грав у центрі півзахисту. У матчі зі "Спартаком" при Юрію Сьоміну я грав на позиції правого півзахисника. Найголовніше , щоб це було на користь команді.

Коментарі ()