Чи можна дорікати за поразку гравцям команди, яка втратила шанси на просування у турнірі? Це дивлячись яка поразка, скаже більшість читачів. "Карпати", які ще тур тому втратили будь-які шанси у "групі смерті", програли так, що телевізор хотілося вимкнути ще хвилині на 60-й...
Так, зрозуміло, що команда більш, ніж втомилася, зрозуміло, що рік видався для "левів" дуже складним, насиченим, але це не виправдовує ані відвертої тактичної наївності, ані особистих провалів гравців. Таких безпорадних "карпатівців" у цьому сезоні, напевно, ще не було. Навіть у гіршій за рахунком зустрічі проти "Севільї" "біло-зеленим" вдалося створити більше моментів чи, принаймні, напівмоментів. У Дортмунді ж...
Те, що команді Кононова буде складно стало зрозуміло з перших хвилин. "Боруссія", яка за всіх своїх досягнень цього сезону у Бундеслізі, ризикує "пролетіти" повз плей-офф Ліги Європи одразу показала, що інший варіант, окрім трьох очок її не влаштує. От і пішли вже з самого початку флангові проходи, що завершувалися кутовими. І якщо після невпевненої гри Руденка під час першого нас пробачили, то вже другий закінчився атакою, що призвела до голу.
"Карпатівці" ніби й відбилися, але друга хвиля - навіс, і "леви", намагаючись створити штучне "поза грою", залишили трьох гравців на лінії удару. Удар головою вдався малюку Кагаві, чий зріст усього 172 сантиметри. Руденко навіть не стрибав. А Кагава протягом усього часу, який йому відвів Клопп, був найпомітнішою фігурою на полі. Здається, що цей японець вміє все - треба накрутити - накрутитить, віддати - віддасть, з ударом теж жодних проблем. І головне - все це різноманіття, плеймейкера, якого в команди не було з часів Томаша Росіцькі, німці отримали всього за 300 тисяч євро. Вітання нашим селекціонерам, котрі витрачають мільйони на псевдозірок чи, навпаки, жалкуються, що за такі гроші хорошого гравця знайти неможливо.
Але повернемося до гри. "Карпати" принишкли, а "Боруссія" продовжувала йти в атаку. Дуже швидко німцям стало зрозуміло, що окрім флангів можна не менш, а, може, й більш ефективно атакувати центром. При цьому, чогось надцікавого можна не вигадувати - закидаєш м'яч уперед, а там помилиться Чечер. В'ячеслав видав просто "неперевершений" матч, кожного разу не встигаючи розгорнутися та наздогнати опонента. Причому опоненти постійно змінювалися - Кагава, Левандовські, Блащиковські, а Чечер так само був пасивним спостерігачем. І добре, що Руденко кілька разів все ж виручив, ще кілька разів грацям "Боруссії" бракувало везіння. Після такого "бенефісу" Чечера Кононов має замислитися чи продовжуваи його аренду.
Не кращим чином виглядали й інші гравці. Кузнецов був інертним більшу частину часу, запам'ятавшись, за великим рахунком, тим, що програв верхову боротьбу Хуммельсу, коли львів'янам забивали другий м'яч. Можна списати на незаліковану травму, але може не варто було тоді виходити на поле? Та й приклад тих таки Кагави та Блащиковські, які теж вийшли із травмами і видали чудову гру, показує, що можна допомогти команді і після травм. Погано зіграв весь атакувальний блок "Карпат": ані фірмових пасів від Худоб'яка, ані чогось цікавого від Кожанова та Кополовця, брати Баранці, які вийшли на заміну взагалі розчинилися на полі. Про захист - або добре, або ніяк, цього разу ніяк. Третій гол, який забив Левандовські, тому підтвердження (хоч і відзначився поляк після офсайду).
Хочеться сподіватися, що все це лише наслідки важкого сезону. Та й суперники дуже вже складні "левам" випали. Але ж грає команда у чемпіонаті України проти "Металіста" чи "Динамо" і не провалюється так (про "Шахтар" мовчу, бо це інша Ліга в усіх сенсах цього слова). У чому ж причина? Нестача досвіду? Але, наприклад, "Металіст" два роки тому також був без досвіду і групу отримав за силою приблизно таку саме, і нічого - вийшов далі, ще й не пропускав взагалі. Виконавці? Це вже ближче до істини. Нинішньому складу відверто бракує майстерності на рівні опонентів з топ-чемпіонатів. На початку сезону можна було взяти настроєм, "перебігати" опонента, зараз (та й раніше) сили вирівнялися і стало зрозуміло, що команді не вистачає варіантів розвитку атаки, а у захисті просто дира на дирі. Якщо Диминського влаштовує підхід "вийшли у ЛЄ, а там якось вийде", то нема претензій. Якщо ні - відкривайте гаманець, Петро Петровичу, і чим раніше, тим краще...
