Юлія Благиня: "Я не хочу змінювати громадянство"

На чемпіонаті Європи зі спортивної боротьби жіноча збірна України виборола перше загальнокомандне місце, в активі наших дівчат - рекордні три золота, два срібла й одна бронза.

Новоспечена чемпіонка Старого світу у вазі до 51 кг Юлія Благиня розповіла "Чемпіону" про свій шлях до найвищої сходинки п'єдесталу.

- Вітаємо! У фіналі ти буквально на зубах вирвала перемогу у румунки Естери Добре. По закінченні вирішального періоду, жереб випав на користь твоєї опонентки, і саме вона брала захват за ногу. Що ти відчувала у той момент?

- Зізнатися, я не придала цьому особливого значення. Клінч - це не лотерея, а вміння, або ж невміння переводити його на свою користь. На тренуваннях ми відпрацьовуємо контр-прийоми, тож я знала, що мені потрібно робити. Я була настільки впевнена, що виграю цей чемпіонат Європи, що у той момент, напевне, мене б ніхто не зупинив. Я вже боролася з Естерою у сутичці за третє місце чемпіонату Європи-2008 у Тампере. Але тоді у Фінляндії мені було легше, ніж зараз. Це і зрозуміло, боротьба не стоїть на місці.

- Для тебе ця перемога, напевне, найвагоміша у кар'єрі. Попри відносно молодий вік (21 рік), ти продемонструвала не по роках зрілу боротьбу...

- Ми багато працюємо на тренуваннях, щоб мати впевненість у власних силах. Чому ми маємо бути позаду інших? Результат збірної України я вважаю закономірним, адже кожна з нас по дорозі до Німеччини відчувала: я здатна потрапити на п'єдестал.

- Чи полегшило тобі життя відсутність амбітної шведки Софії Матіссон?

- Матіссон травмована. Ми з нею вже багато разів зустрічалися з перемінним успіхом: у 2009 році я у неї виграла на чемпіонаті Європи, а вона у мене - на Київському турнірі. Мені важко сказати, наскільки вплинула її відсутність на розподіл місць. Це спорт, і тут не можна щось загадати наперед.

- Як тобі взагалі результати чемпіонату Європи у Дортмунді? Кого виділиш із борчинь?

- Мені дуже імпонує та боротьба, яку сповідує наша колишня співвітчизниця, а нині громадянка Азербайджану Марія Стадник. Вона дуже добре "підкована" тактично та має багатий арсенал прийомів, про що зайве засвідчив і чемпіонат Європи у Дортмунді. Також хотілося б відзначити нашу Катерину Бурмістрову - вона продемонструвала дуже впевнену боротьбу на континентальній першості, і заслужено стала чемпіонкою Старого світу.

- 51 кг - це не олімпійська вагова категорія. Чи плануєш ти переходити в "олімпійську" вагу?

- Так. Наступного року я переходитиму в олімпійську вагову категорію до 55 кг. На чемпіонаті України, Кубку України боротимуся вже у цій вазі, і, маю надію, здобуду путівку на Олімпійські ігри у Лондоні.

- Там є свої корифеї, зокрема чинна чемпіонка України Ірина Харів. Чи витримаєш конкуренцію?

- Окрім Ірини Харів, у вазі до 55 кг є ще також Тетяна Лазарєва та Наталія Синишин. І всі ці дівчата мають солідний досвід виступів на міжнародній арені. Але вовка боятися - до лісу не ходити. Килим усіх нас розсудить.

- Ні для кого не секрет, що українські борчині - найсильніші у світі. І багато з наших співвітчизниць вже не перший рік захищають кольори інших країн. Чи надходили тобі пропозиції змінити громадянство?

- Це секрет. Але у будь-якому разі мене звідси ніхто не відпустить. Та я і не хочу нікуди їхати з України.