Головне

Микола Куксенков: "Обіцяють комфортні умови у Росії, чому я маю відхиляти пропозицію?"

20.04.2011 06:47 607 0
Микола Куксенков: "Обіцяють комфортні умови у Росії, чому я маю відхиляти пропозицію?"

Микола Куксенков став єдиним, хто здобув для збірної України медаль чемпіонату Європи. В його активі - бронза в багатоборстві. Перспективний киянин розповів "Чемпіону" про шлях до цієї нагороди, а також про ймовірну зміну українського громадянства на російське.

- Вітаємо тебе з бронзовою медаллю чемпіонату Європи у багатоборстві! Напевне, це наразі твоє найвище досягнення у кар'єрі?

- Так і є. Ще була бронзова медаль чемпіонату Європи-2009 на поперечині, але це медаль окремого виду. Багатоборство - це зовсім інше. У Роттердамі два роки тому відбувся мій дебют на найвищому рівні. А бронза у багатоборстві - це набагато серйозніше.

- Твій коментар результату виступів на чемпіонаті Європи...

- Що стосується особисто мене, то я задоволений своїм виступом. Знову дався взнаки суддівський фактор. Все ж таки натягували оцінки чемпіонові, німцеві Філіпу Бою - господар змагань, як не як. Я ж закінчував багатоборство вправами на коні. Відчував, що медаль вже поруч, тож вирішив не ризикувати і виконав ту програму, у якій був упевнений. Впорався з нервами і вважаю, що я виступив дуже добре.

- По завершенні ЧЄ ти виступив на етапі Кубку світу у Глазго, де показав четвертий результат у багатоборстві. Розкажи про ці змагання.

- Столиця Шотландії прийняла нас на своєму, традиційно низькому рівні. Все почалося з авіа-перельотів. Ми з тренером долетіли до Лондона, а вже у тамтешньому аеропорту нас чомусь не виявилося серед пасажирів на літак до Глазго. На вирішення питання з організаторами й авіакомпанією, знадобилося чимало часу.

У підсумку, ми долетіли до Белфаста, звідти - до Единбурга, і вже звідти на автомобілі до Глазго. Тож, замість чотирьох годин у небі, ми витратили на дорогу майже добу. Згідно правил, організатори забезпечують безпроблемний трансфер спортсмена та його команди до місця змагань. Однак організатори турніру у Шотландії про це, напевне, час від часу забувають.

Та не перельотом єдиним! Знаряди там затерті до того, що навіть магнезія не допомагає міцно триматися. І це не лише моя думка - усі учасники етапу світового Кубку зі спортивної гімнастики залишилися незадоволеними умовами проведення. Цікаво, що з усім цим безладом, організатори етапу Кубку світу у Глазго планують прийняти ще й чемпіонат світу-2015 зі спортивної гімнастики. Маємо надію, вони не здобудуть цього права.

- Як оціниш рівень успішності свого виступу на етапі Кубку світу у Глазго?

- Це змагання з багатоборства, і конкуренція була дуже високою - до Шотландії приїхали майже всі лідери континентальної та світової спортивної гімнастики. Я припустився грубої помилки вже на другому виді - погано приземлився після вправ на коні. Тож, четверте місце - це ще й непоганий результат для мене. Принаймні, за нього потрібно було ще поборотися і я радий, що виграв кілька мікро-дуелей. Скоро у мене буде ще один етап Кубку світу у Москві по видах - там лише на поперечині змагатимуся. Згодом візьму невеличку перерву, а восени знову буду виступати на міжнародній арені.

- Як вважаєш: чи вистачить складності цієї програми, яку ти виконуєш зараз для того, щоб бути у призах на Олімпійських іграх?

- Ще рано говорити про це, адже попереду - кваліфікаційний чемпіонат світу зі спортивної гімнастики, де ми здобуватимемо ліцензії на Олімпійські ігри. Тож, спочатку програму потрібно стабілізувати на світовій першості, показати її суддям, подивитися, на що спроможні суперники і потім зробити висновок. Звичайно, що балів гімнасту завжди мало, завжди хочеться показати ще складнішу програму. Зараз я на вірному шляху, а далі буде видно.

- Після ЧЄ з'явилася інформація, мовляв, ти відхилив пропозицію змінити українське громадянство на російське. Прокоментуй, будь-ласка.

- Так, мені зробили конкретну пропозицію змінити громадянство і продовжити свою кар'єру у Росії. Обіцяють зробити мені хорошу зарплатню, а також вирішити квартирне питання - а це дуже важливо! Однак, зараз я відклав розгляд цього питання, як мінімум на півтора роки, про що повідомив і російську сторону. Річ у тім, що я хочу виступити на Олімпійських іграх, а вже потім приймати важливі рішення.

- Тобто, ти не проти виступати за Росію?

- А чому я маю бути проти? У Росії діє державна програма, лейтмотивом якої є повернення під свій прапор спортсменів, які є етнічними росіянами. Мій тато народився у Росії, тож жодних проблем зі зміною громадянства не має бути. 

Мені обіцяють комфортні умови для роботи, чому я маю відхиляти такі пропозиції? Адже в Україні до нашого виду спорту  нікому немає діла: спасіння потопаючих - справа самих потопаючих. Здобув я бронзу на Європі, лечу в літаку і надіюся, що нас хтось зустріне, відзначить, привітає... виходимо, а ніхто нас не зустрічає і не вітає, адже нікому це не потрібно. За кордоном я - відома людина, до мене завжди підходять журналісти, беруть інтерв'ю... усім це цікаво, окрім українських ЗМІ та керівників нашого спортивного руху. У Європі, та й у світі в цілому, спортивна гімнастика - це дуже популярний вид спорту. У нас єдине, що цікавить як впливових, і не дуже впливових людей - це футбол! Ну ще бокс... Решта видів спорту нікого не цікавлять.

Зрозумійте, я не хочу слави, абощо... я хочу працювати з розумінням того, що це комусь цікаво і потрібно. А якщо у нас функціонери зі спорту - по собі, спортсмени - по собі, то про які результати і задоволення від роботи ми можемо говорити...? Та все це буде потім. Зараз головне для мене - це відібратися на Олімпійські ігри, і показати там гідний результат. 

Коментарі ()