"Тет-а-тет" з гол. тренером жіночої збірної України Леонідом РАТНЕРОМ: "Я хочу подякувати всім нашим дівчатам..."

Для жіночої збірної України з гандболу 2005 рік відзначився впевненою перемогою у кваліфікаційному плей-офф чемпіонату світу над командою Білорусі, 10-м місцем у фінальній частині цих змагань і виграним у листопаді ювілейним Кубком Турчина. До речі, у вирішальному матчі за головний трофей київського турніру “синьо-жовті” здолали майбутніх срібних призерок першості планети, румунок – 26:25... Вже за кілька днів розпочнеться новий дванадцятимісячний марафон, впродовж якого нашим дівчатам доведеться виборювати право виступу на чемпіонаті Європи – 2006 у стикових зустрічах із словачками, і (ми в це віримо) в разі успішного завершення цієї дуелі здійснити вояж до Швеції... Відтак саме зараз час поставити останню крапку у цьогорічній подорожі до Санкт-Петербурга. Чи могли українки попри всі проблеми виступити краще на першості світу - 2005? – саме з цього запитання розпочалася наша розмова з головним тренером нашої збірної Леонідом Ратнером...

- Справді, могли виступити й краще... Підґрунтям підсумкового 10-го місця стали як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Найгіршим як для нас став поєдинок проти збірної Бразилії (32:33), в цілому ж, ми гідно грали з усіма іншими суперниками: ось тільки траплялися як вдалі, так і невдалі результати... На жаль, нам катастрофічно не вистачило часу для підготовки: деякі з дівчат, які є ключовими гравцями колективу, приїхали не в кращій своїй формі: вони почали грати з “чистого аркуша”. Тому дуже важко було швидко створити “одне ціле” з такої оновленої команди як з боку функціональної підготовки, так і з боку ігрової практики.

Повертаючись до першості світу, вважаю, що ключовим для нас став поєдинок проти збірної Данії: якби ми тоді виграли, все б могло бути по-іншому, а отримали лише нічию – 28:28... Наприкінці тієї гри від нас просто відвернулася фортуна, адже Олені Резнір не пощастило реалізувати семиметровий кидок. Однак мені немає в чому дорікнути нашим дівчатам: вони всі старалися і викладалися на майданчику, причому робили це попри певні перешкоди та моральний прес суддів. До речі про останніх: як всім відомо, угорську пару рефері, яка працювала на матчі Україна – Данія, відсторонили після нього від обслуговування поєдинків на першості планети. Причиною стала низка “помилок”, яких вони “припустилися” на користь скандинавок. Подібної “дискваліфікації” не було на жодному чемпіонаті світу! Тож не дивно, що дії цих суддів істотно посприяли кінцевому підсумку. Мені просто прикро за дівчат: вони боролися, витрачали своє здоров’я. Щось вдавалося, щось ні, але вони старалися і на тренуваннях, і під час гри. Аж тут виходить молода пара угорських рефері і якимось “розчерком пера” намагається відібрати у дівчат заслужену перемогу! Звичайно, я не міг стриматися...

Головне інше: цей прес ми відчували не лише у цьому матчі, а й під час інших поєдинків на чемпіонаті. Як наслідок, українки були дуже подавлені таким відношенням до себе: якщо раніше нас “підпустили”, дозволили себе проявити на чемпіонаті світу – 2003 (4-те місце), не завадили виграти ще й “бронзу” Олімпійських ігор в Афінах, то зараз нас побоюються. Скандинавські країни, Угорщина та Німеччина (нинішня еліта гандбольного жіночого світу), в основному, і складають всі міжнародні комісії (в тому числі суддівські). Відтак хотілося б, щоб у них було побільше і наших представників... Можливо, це звучить надто “голосно”, але ж мені прикро за нашу країну : як так можна “розправлятися” з українською командою? Втім, ще раз хочу відзначити: я не бажаю все “звалювати” на суддів, були й інші проблеми, але коли існує подібний пресинг, він ламає гравців не лише фізично, але й психологічно.

До речі, попри це ми могли перемогти скандинавок, і якби це зробили, то не лише могли б посперечатися за 5-те місце, але й зіграти у фінальній четвірці першості планети – 2005. Поки що ж ми реально побачили ті проблеми, які існують у команді: вони пов’язані з комплектацією колективу, ігровою практикою, з вимогою певних змін в тактичних схемах (як захисних так і атакуючих). Є над чим працювати і ми будемо це робити.

- Тепер щодо інших команд. Чи підтвердилися Ваші очікування про саме такий розподіл місць на першості світу –2005?

Серед негативних вражень, звичайно, виступ збірних Франції та Норвегії. Перша приїхала до Росії у статусі чинного чемпіона світу, а закінчила чемпіонат – 2005 на 12-му місці. Водночас норвежки посіли 9-те місце, обігнавши нас лише за різницею закинутих та пропущених м’ячів. Цікаво інше: перед Мундіалем ці команди зазнали досить малих “втрат”: норвежки з олімпійського складу не дорахувалися хіба що одного гравця (причому цим колективом вони на Євро-2004 “розбивали” своїх опонентів інколи з різницею у 10 і більше голів, демонструючи просто фантастичну гру... Тоді їм підкорилося “золото” Європи). Водночас у нинішньому складі француженок не було лише двох провідних виконавиць.

Ще досить швидко “зупинилися” потужні збірні Австрії та Словенії... Що ж до приємних несподіванок, то ними стали виступи Бразилії та Анголи, хоча я й до цього знав, що вони є досить сильними колективами. Зокрема, гандболістки Анголи становили собою досить сильну команду з фізично високорозвиненими виконавицями. У них вже є певний рівень технічного та тактичного “оснащення”. Бразилія стала сьомою, перемігши у боротьбі за цю сходинку Південну Корею (28:27)... Піднімається і збірна Камеруну. Як бачимо, розвиток гандболу крокує у цих країнах великими темпами, тож я не здивуюся, якщо за кілька років збірні з африканського або південноамериканського континентів заслужено ввійдуть до світової еліти у цьому виді спорту.

- Знаючи півфінальні пари, чи могли спрогнозувати підсумковий результат розподілу медалей (що Росія стане чемпіоном світу, Румунія отримає “срібло”, а Угорщина у поєдинку за “бронзу” переграє команду Данії)?

- Я очікував такої гри від румунок, адже цього разу вони зібрали свій найсильніший склад, грали з великим бажанням. Крім того, раніше їм ніяк не вдавалося як слід заявити про себе: не виступали на Олімпіаді в Афінах, на “Європі” – 2004 стали сьомими, а на чемпіонаті світу – 2003 - десятими. Цього ж разу вони поставили перед собою високу мету, до того ж мала місце і матеріальна зацікавленість, а відтак були зібрані всі найкращі. На додачу досвідчена команда поповнилася найсильнішими молодими гравцями, які разом з “молодіжкою” давно зарекомендували себе як на європейських, так і на світових “іспитах”. Що ж до Росії, то нинішній склад цієї команди просто вимагав від неї потрапляння до фіналу і перемоги у ньому. Щоправда, були матчі, в яких у неї все ж виникали проблеми: зокрема, ледве виграний поєдинок проти хорваток з різницею в 1 гол (29:28). Якщо в інших збірних виникали проблеми, як-от: кого поставити на ту чи іншу позицію? хто може зіграти там або ж там краще?, - то у Трефілова була інша ситуація: кого ж не ставити? Адже більшість його виконавиць мають однаковий високий рівень майстерності, що дозволяє варіювати та випробовувати різні тактичні схеми.

- На цьогорічній першості планети траплялося чимало “грубих” епізодів... В якому стані збірна України повернулася з Росії?

- Слава Богу, обійшлося без травм. Незначні ушкодження, звичайно, є... Як це не прикро, під час чемпіонату захворіла Реґіна Шимкуте, а вона справді могла нам дуже допомогти. Я, головним чином, готував її на захист, особливо на той час, коли основні гравці помітно втомлювалися, ї їх потрібно було замінити...

- І про організацію чемпіонату світу - 2005...

- Щодо розміщення, харчування і транспортування, тут питань не було: все було добре. Прикро, що на іграх зали були майже порожніми... Якщо ж говорити про деякі інші нюанси, які не залежали від організаторів, то варто сказати ще кілька слів про суддівство. Як відомо, на цій першості планети працювали тільки 3 елітні пари рефері, а інші “тандеми” склали молоді рефері. Потім навіть керівництво Міжнародної федерації гандболу на зборах визнало, що було помилкою різко омолодити суддівське представництво. Перед цим воно відзначало, що ці представники Феміди дуже добре попрацювали на молодіжній першості, тому їх і призначили на цей чемпіонат. Але потім федерація визнала, що молодіжний чемпіонат – це молодіжний чемпіонат, а на дорослому деякі “нові” судді не витримали тиску і психологічного навантаження...

- Повертаючись до збірної України...

- Перш за все, хочу подякувати всім дівчатам. Я до жодної з них не маю ніяких претензій: усі вони старалися. Просто у когось більше майстерності, у когось – менше. Навіть ті основні гравці, які приїхали на чемпіонат і не змогли дещо відновити свою форму, робили все, щоб тягнути на собі більшу частину роботи... Таке буває, але ж вони старалися! Почнемо від воріт... Моментами просто чудово на останньому рубежі грала Тетяна Ворожцова. Та ж Марія Макаренко, як для не надто великого відтинку проведеного на майданчику часу і як для першого свого чемпіонату світу, теж зарекомендувала себе з кращого боку. Бездоганно провели першість світу Олена Радченко, Ганна Сюкало, Марина Вергелюк, Наталя Ляпіна. Звичайно ж, не можна не відзначити Олену Яценко.

Як відкриття першості – Анастасія Бородіна: на Олімпіаді вона закинула два м’ячі, а зараз вона змогла впевнено “ввійти” у гру. Через це ми повинні були змінювати тактику виступу команди та ігрові схеми, грати на неї. Моментами просто чудово діяла Олена Резнір, старалися обидві лінійні: Ірина Шуцька та Ірина Шибанова. Поки що ми на початку свого становлення, тож за умови продовження праці вони зможуть гідно закрити свою позицію. Віддавали себе на майданчику і Оксана Сакада та Тетяна Шинкаренко: навіть попри те, що обом через певні причини було важко “ввійти” у гру. Тут мало місце і певне невезіння, але, сподіваюся і вірю, що згодом вони знову демонструватимуть свій високий рівень. Знову згадаємо Регіну Шимкуте: хоча її на першості світу – 2005 несподівано зупинила хвороба, вона перед цим встигла себе проявити. Прикро, що не змогли її використати у подальших іграх. І, врешті-решт, дебютували на чемпіонатах світу воротар Вікторія Тимошенкова та крайня Марія Боклащук: обидві є перспективними гравцями, і це не можна не помітити. Підсумовуючи все це, знову скажу одне: кожна з наших дівчат робила все, на що була здатна на той момент, і за це я їм дуже вдячний.

ВАДИМ ВЛАСЕНКО "НАЦІОНАЛЬНА РАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ"

Хроніки жіночого чемпіонату світу - 2005: від "А" до "Я" про виступ на ньому збірної України + всі інші результати першості - http://www.champion.com.ua/other/?other-51227-4