Головне

Спорт у п’яному угарі

13.11.2008 20:15 186 0
Спорт у п’яному угарі

Можна, якщо обережно

Про те, як алкоголь упливає на організм спортсменів, написано безліч рефератів, отож, здавалося б, в атлетів не мало б навіть виникати сумнівів - пити чи не пити. Щоправда, в інституті спортивної медицини в Римі встановили, що вживання одного літра пива в день не впливає на вагу тіла, частоту пульсу, тиск і працездатність м'язів (під час дослідження спортсменам упродовж місяця давали пити лише один напій - пиво). Однак інші дослідження таки переконують, що алкоголь навіть у малих дозах впливає на центральну нервову систему, діє на моторику й погіршує координацію рухів. Окрім того, наприклад, випитий перед тренуванням бокал пива значно підвищує ризик зневоднення організму, знижує енергетичні запаси, сповільнює анаболічні процеси. У крові виникає дефіцит амінокислот, а це позначається на витривалості й силі.

Наприклад, ковзанярі і плавці, які випивали по літру пива, відразу сповільнювалися приблизно на 20%. Понад те, навіть у шахах, де не треба ні швидкості, ні витривалості, на алкоголь - табу, адже його вживання може мати сумні наслідки для мозку. Тож свого часу Гаррі Каспаров повністю відмовився від вживання будь-яких спиртних напоїв.

Пол Гайсон не раз лікувався від алкоголізму, але із "зеленим змієм" "спілкується й досі"

Звичайно, спортсмени - люди й ніщо людське їм не чуже. Тож, як зізнаються атлети, іноді, скажімо, в Новий рік, день народження чи після завершення успішного сезону вони дозволяють собі пригубити келих шампанського чи вина, адже алкоголь у помірній кількості ще нікому не зашкодив, а іноді це найкращий спосіб зняти напруження та розслабитися. Зрештою, автогонщикам на подіумі вручають саме по пляшці шампанського, яке розкорковують і розпивають одразу ж на місці нагородження. Принаймні мало хто відмовляється зробити бодай кілька ковтків іскристого напою.

"Випити бокал хорошого вина не є великою проблемою, - нещодавно казав "Газеті" Валерій Чередніченко, головний тренер збірної України з легкої атлетики у спринті. - Скажімо, в НДР свого часу існувала практика, коли наприкінці кожного тренувального тижня, у вихідні, атлетам дозволяли пити вино. Однак його кількість чітко контролювали. Тож знову наголошу: важливою є культура кожного спортсмена, головне - у всьому знати міру".

Зрештою, з історичних джерел відомо, що давні греки, які тямили в здоровому способі життя, після спортивних занять обов'язково пили червоне вино, розведене водою.

Футбольні генії в дурмані

Як стверджують науковці, найменш помітно вживання алкоголю, насамперед пива, впливає на представників ігрових видів спорту. Саме тому такі гравці "гульбанять" найчастіше й зі знанням справи, тобто займаються, говорячи спортивною мовою, "порушенням спортивного режиму". Найвідоміші випадки спортивного алкоголізму - у футболі. Цікаво, що здебільшого - у британському, адже на Туманному Альбіоні, вочевидь, справді неписаним є правило: що за футбол без пива. Крім того, дивовижно те, що, навіть вживаючи "кінські" дози спиртного, деякі футболісти досягнули просто казкових вершин на полі. Ймовірно, за тверезого способу життя їм до снаги було б і більше, однак про це вже не вдасться дізнатися.

Найвідомішими футбольними п'яничками є знаменитий ірландець Джордж Бест та англійська "зірка" 90-х років минулого століття Пол Гаскойн. Зокрема, першому належать такі крилаті фрази: "Я витратив майже весь свій статок на випивку, птахів та автомобілі. Інші гроші просто промотав", "1969 року я зав'язав із жінками й алкоголем. Це були найгірші 20 хвилин мого життя", "Не п'ю тільки тоді, коли сплю". Про спиртне футболіст жартував навіть після пересадки печінки, яку йому зробили за три роки до смерті: "За 10 годин операції я вжив 40 пінт (кількість крові, яку йому перелили) і побив свій рекорд на 20 хвилин". Помер знаменитий гравець 2005 року.

Стосовно Гаскойна, то його п'яні вибрики не менш відомі, ніж футбольні досягнення. Газза пив усе, що має градус, завжди і всюди, через що його спортивна кар'єра (зрештою, як і сімейне життя) таки перевернулася догори дриґом. Пол намагався позбутися згубної звички, кілька разів лікувався в різноманітних клініках і під час нечастих тверезих проблисків філософствував про зло алкоголю, проте щоразу знову "зривався".

"Коли грав - не вживав алкоголю. Але в будні напивався до чортиків, - зізнавався Газза. - Вранці тренувався, потім прикладався до чарки, а до фізичних навантажень уже не повертався. У такому стані мене не цікавило майбутнє. Хотілося просто, щоб минув день... Звичайно, усвідомлював, що ця п'єса може мати жахливий фінал. Однак спохватився тільки тоді, коли відчув, що вже не залишилося ні сил, ні здоров'я".

До речі, в збірній Англії 1990-х років не лише Гаскойн полюбляв прикладатися до чарчини. "Гідним компаньйоном" для нього був і захисник Тоні Адамс, якого часто забирали у відділок за керування авто в нетверезому стані. Щоправда, з віком Адамс таки порозумнішав, вилікувався сам, а ще відкрив клініку для лікування від алко- та наркозалежності. Його призначили головним тренером "Портсмута" після того, як Гаррі Реднапп очолив "Тоттенгем".

Ну і, звичайно, не можна не згадати про легендарну "руку Бога" Дієго Марадону, який ще футболістом не вирізнявся дисципліною, а на фініші кар'єри взагалі "зірвався з котушок", не відмовляючи собі в жодних радощах життя. Кілька років тому медики чесно попередили аргентинця: якщо він не змінить спосіб життя, то може писати заповіт. Дієго вилікувався і нині намагається навіть не дивитися на алкоголь. Зокрема, під час нещодавнього візиту в Тбілісі, де відбувся матч між збірними ветеранів Аргентини і Грузії, він звернувся до адміністраторів готелю, в якому зупинився, з проханням, щоб із міні-бару в його номері забрали всі спиртні напої. Що ж, очі не бачать - душа не болить.

До речі, тривалий час лікувався від алкоголізму і бразильський нападник Адріано. Щоправда, кілька місяців тому його побачили в компанії Роналдо за розпиванням пива.

Українські реалії

На жаль, український спорт також не оминули нетверезі скандали, головними фігурантами якого так само ставали фут­болісти. Зокрема, всім відомі "розбірки" між колишнім тренером київського "Динамо" та збірної України Йожефом Сабо й одним із найкращих футболістів першої половини 1990-х років Віктором Леоненком, якого попросили з "Динамо" саме за систематичне порушення спортивного режиму. А нещодавно відбулася справжня словесна дуель між Сабо й Лео­ненком.

Зокрема, тренер у нашумілому інтерв'ю заявив: "Усе життя ненавидів п'яниць, а у футболі терпіти їх не міг. Бачив чимало талановитих футболістів, яких погубив алкоголь. Леоненко - один із них. Коли він іще грав, я йому крок за кроком розписав, що на нього чекає. Так і сталося. Він настільки себе запустив... Джордж Бест і Герд Мюллер були великими футболістами. Але після того, як запили, їх не можна було побачити на телебаченні. У нас же все навпаки. А що може сказати алкоголік? Він злий на весь світ!"

У відповідь Віктор Леоненко назвав свого колишнього наставника хворою людиною, яка зводить наклепи. Футболіст переконує, що хоча справді любить пиво, вживав його не більше за норму й у вільний від футболу час.

Якщо ж говорити про ближчі до нас часи, то, безумовно, спаде на згадку історія Олександра Рикуна, якого вигнали з "Дніпра" за постійні запої. Не допомагали настановити гравця на путь істинний розмови ні з тренером клубу Євгеном Кучеревським, ані з тогочасним наставником збірної Олегом Блохіним.

"Розмовляв із Рикуном кілька днів тому: "Доведи, що ти - чоловік, можеш взяти себе в руки. У тебе ж є шанс поїхати на чемпіонат світу!" - розповідав тоді пан Кучеревський, який неодноразово давав футболістові шанс отямитися. - Що ми з ним тільки не робили за ці два роки: і штрафували, й лікували, й залякували!"

Що ж, попри все, Олександрові таки довелося зав'язати з "Дніпром". Нині він виступає у складі харківського "Металіста".

У кожному домі - своє сміття

Якщо про футбольних п'яничок інформації - хоч греблю гати, то про представників інших видів спорту таких фактів катма. Можна згадати хіба що одіозного баскетболіста Деніса Родмана. Зокрема, вже наступного дня після одруження з актрисою Кармен Електрою він заявив: шлюб не можна вважати дійсним, адже він ішов під вінець п'яним до зелених чортиків і взагалі не усвідомлював, що чинить. А ще кажуть, що тенісист Андре Агассі до стосунків зі Штеффі Графф заледве не потрапив до "чорної" ями пияцтва.

Однак це радше поодинокі випадки. Тож чи то справді представники інших видів спорту настільки свідомі, чи то просто представники не футбольних збірних просто не виносять сміття з власного дому, адже всі ми не без гріха. Зокрема, після завершення Олімпіади-2008 у Пекіні відомий російський плавець Роман Слуднов на весь світ заявив, що однією з причин невдач російської збірної з плавання на Іграх є порушення збірниками спортивного режиму.

"Мене шокували певні моменти в Пекіні, - заявив Слуднов. - Деякі члени збірної Росії з плавання, якщо називати речі своїми іменами, під час Ігор просто напивалися. Ситуація вийшла з-під контролю. А як це ще назвати, коли в хід ідуть сигарети й алкоголь? Уперше побачив таке. Зрозумів би хлопців, якби вони після стартів зібралися та поспілкувалися, й за умови, що їх ніхто не бачить. Але щоб таке відбувалося протягом Олімпіади! Як так можна поводитися на головному турнірі чотириріччя?"

Щоправда, ця заява не викликала в Росії особливого ажіотажу. Слуднова просто назвали скандалістом.

gazeta.lviv.ua

Коментарі ()