Українська правда

Євген Болібрух: Фінансування в нас узагалі немає, живемо в борг

Сергей Шемшученко — 25 січня 2009, 13:35

На перший етап Кубка світу в Китаї не поїхав український провідний велогонщик - Євген Болібрух. У такий спосіб галичанин знівелював удалі виступи на попередніх етапах. Про причини ігнорування пекінського турніру й не тільки Євген Болібрух розповів в інтерв'ю "Газеті".

- Фінансова криза суттєво вплинула на велоспорт?

- Так, криза дуже на нас вплинула. Навчально-тренувальний збір проводимо не в тому місці, де зазвичай. Фінансування в нас узагалі немає, живемо в борг. Зазвичай до важливих змагань готуємося в Алупці, але цього разу нам не виділили коштів, тому готуємося в Криму в приватному секторі - у тренера на дачі. Через брак коштів у Китай на етап Кубка світу поїхало не троє спринтерів, а лише один.

- Не побоюєтеся, що через фінансову кризу не потрапите на чемпіонат світу?

- Дуже не хочу, аби так сталося. Чемпіонат світу - дуже престижні змагання. Хоча до мене теж доходила інформація, що коштів на поїздку може й не бути. Втім цей турнір відбуватиметься в Польщі, тож не потрібно оплачувати переліт, коштів треба менше, ніж на поїздку, скажімо, в Австралію.

- Правда, що через брак грошей ви не поїхали на четвертий етап Кубка світу?

- Не зовсім. Для мене головне - вдало виступити на чемпіонаті світу, а етапи Кубка мають вторинне значення. Плануючи підготовку до сезону ми з наставником одразу вирішили не їхати в Пекін. Насправді у велоспорті Кубок світу - важливий турнір, але за престижністю він значно поступається чемпіонату планети. Останні змагання за ранг ідуть одразу після Олімпійських ігор.

Торік було чотири етапи Кубка, цього сезону їх п'ять. Причому етап за етапом. У такому темпі складно якісно підготуватися до чемпіонату світу. Потрібно провести впродовж кількох тижнів тренувальні збори, а переїзди цьому заважають. Окрім того, останній етап відбудеться в Данії, а це не так далеко від місця проведення чемпіонату.

- Перед Новим роком ви змагалися на етапі Кубка світу в Колумбії. Поїздка, наскільки мені відомо, не обійшлася без пригод...

- Так. Упродовж доби нас тримали на митниці. Готуючи поїздку збірної в Колумбію, один чиновник чомусь вирішив, що в цю країну не потрібно заздалегідь виробляти візи, мовляв, дозвіл на перетин кордону туристи отримують безпосередньо в аеропорту. Виявилося, що він помилився. Колумбійські митники нас відразу затримали, почали з'ясовувати хто ми такі і звідки, розпочали перемовини з посольством України в Перу, адже в Колумбії нашого представництва немає. Дипломати зв'язалися з Ки­євом, а потім знову з колумбійцями. Нас уже планували найближчим рейсом відправити додому. Але український посол поручився за нас й усю збірну відпустили, а в паспортах поставили візи.

- Де ж вас утримували впродовж доби?

- В аеропорту, під охороною в невеличкому терміналі. Тричі на день годували, хоча харчі були дуже скромні. Купити в аеропорту їжу нам не дозволяли. Навіть у туалет відпускали лише під охороною.

- Яке враження справила на вас Колумбія?

- Враження від цієї країни краще, ніж я собі її уявляв раніше. Нам казали, що це держава третього світу, але зважаючи на те, що побачив, - це неправда. Якщо вони - третій світ, то ми 18-й. Єдине, в Колумбії немає такої кількості розкішних автомобілів, як в Україні. А ціни на їжу, одяг чи побутову техніку щонайменше не нижчі за наші. Країна мені сподобалася, там живуть дуже привітні громадяни. Побачивши нас на вулиці, люди віталися, вигукували: "Ukraine!" Нас постійно супрово­­джували охоронці: на тренування, на змагання, у готелі, навіть коли ми ходили "на закупи", за нами постійно хтось наглядав.

- Охороняли, мабуть, через неспокійну ситуацію в країні?

- Так, у Колумбії є люди, які спеціалізуються на викраденні туристів чи просто іноземців. Це в них такий національний бізнес.

gazeta.lviv.ua