Мільчев: "У Росії було зроблено все можливе, щоб зірвати виступ нашої команди"

І все ж чемпіонат Європи-2010 запам'ятається українським спортсменам надовго. Про це розповів головний тренер збірної, який ще не склав свою зброю, олімпійський чемпіон Сіднея-2000 Микола Мільчев.

- Напевно, цей чемпіонат був для вас особливим, адже ви вперше на офіційному старті постали у ролі тренера збірної?

- Старт у Казані справді був незвичайним, оскільки я був граючим головним тренером. Однак це не всі особливості чемпіонату Європи, від якого ми досі не можемо прийти до тями.

Прилетівши у Домодєдово, у нас було дві години до вильоту літака. Цього часу достатньо, щоб оформити документи на перевезення зброї до Казані, де його і розмитнювали. Але ми запізнилися на рейс, оскільки працівники митниці вісім годин заповнювали три рядки у паперах - мовляв, у них очі втомилися. Ми підняли скандал, сказавши, що у нас немає шістсот євро лише на один квиток, оскільки місця були тільки у бізнес-класі. Нам надали автобус. Дванадцять з половиною годин їхали без кондиціонера у сорокаградусну спеку, а потім - відразу на старт.

- Інші збірні також очікували подібні пригоди?

-У таку ж ситуацію потрапили німці, кіпріоти, чию зброю заарештували у Шереметьєво. Багато команд зіткнулося з цим. Відповідно до законодавства Росії іноземець не має права пересуватися по території країни зі зброєю. Організатори не підготувалися до цього. Думаю, росіяни підірвали свій авторитет, і у недалекому майбутньому не будуть приймати міжнародні змагання. Хоча самі організатори розводили руками, вибачаючись за те, що трапилося. Я об'їздив весь світ і ніде подібного не бачив. Те, що було в Росії - просто жах.

- На посаді головного тренера у Вас змінилося ставлення до самого себе?

- Зросло почуття відповідальності за власний результат, товаришів по команді та за все інше. Чи не заважає це виступати? Так насправді нічого не змінилося, адже збірна на дев'яносто відсотків складається з моїх учнів. Просто додалася бухгалтерія.

- Як оцінюєте старт збірної у Казані?

- На жаль, було зроблено все можливе, щоб зірвати виступ нашої команди. Окрім усього іншого, нас поселили у номери без кондиціонерів. У мене всю ніч були відкриті всі вікна та вхідні двері, а спав під мокрим рушником. Усе це занапастило наші кошти, які були витрачені на підготовку до чемпіонату Європи. У підсумку ми не змогли реалізувати себе.

- А "випустили" вас без проблем?

- З величезними! За тридцять секунд до вильоту літака ми все-таки примудрилися нього потрапити. Більше того, ми ще заплатили 1800 євро за квитки для трьох наших юніорів, які прибули пізніше. Дякую, знайшлися люди, які допомогли нам. В інтерв'ю всього і не розкажеш.

- А як Вам казанське стрільбище, побудоване спеціально до чемпіонату Європи?

- Воно чудове. Його спорудили мої знайомі, вклавши всю душу.

- Юніори Вас більше порадували, ніж дорослі?

- Вони це зроблять через рік-два. Наразі у нас йде перезміна складу з акцентом на молодь. Наші дівчатка ще малі, але показують гідні результати. Ми відмовилися від їхньою поїздки у Казань. Десь глибоко у душі я шкодую про це, адже вони могли зачепитися за призову трійку. Однак ми вирішили дівчат притримати, щоб психологічно вони не зламалися.

- Втішає те, що у своєму виді Ви виступили краще, ніж ваші підопічні?

- Ні. У нашому виді спорту для мене існують тільки перше, друге та третє місця. Всі інші - без різниці. Цей чемпіонат Європи ми досі згадуємо, як страшний сон. Приземлившись у Борисполі, полегшено зітхнули - слава Богу, ми вже на Батьківщині.

- У трапі успішніше всіх виступив Едуард Циганенко, який поїхав на чемпіонат за свої гроші. Як вважаєте, самофінансування послужило для нього додатковим стимулом?

- В'ячеслав Науменко їздив на Кубки світу теж за власні заощадження і за останні шість років встановив найкращий результат міжнародних змагань. Просто у даний момент Едуард перебував у кращій формі.

- Як тренер Ви зобов'язані були слідкувати за виступом усіх збірників, допомагати їм виправити технічні помилки та налаштуватися на боротьбу. Встигали все це зробити, при цьому не розгубивши власного настрою на змагання?

- Я цим займався і раніше. Звичайно, під час змагань я спілкуюся з командою і навіть деяким роблю масаж. Ні, це не обрані та не улюбленці. Просто намагаюся допомогти хлопцям і зробити все можливе, щоб вони показали свої найкращі результати.

- Чи змінилися стосунки у команді, коли Ви очолили її?

-У нас чудові взаємини. Зараз команда стала набагато дружнішою, оскільки відчула моє бажання допомогти. Ми об'єдналися і робимо спільну справу.

- Чемпіонат Європи приніс Вам більше відповідей чи питань?

- І те, й інше. На цей турнір ми високі ставки не робили. Головне зараз призвести зміну складу, залучаючи молодь.

Газета "Спорт-Экспресс в Украине"