20-й Чемпіонат світу з футболу у Бразилії відкрив світу абсолютно нові можливості одразу кількох футболістів. Глядачі стали свідками народження як нових талантів, так і розкриття потенціалу гравців, які вже були відомі широкому загалу. До Вашої уваги наш суб’єктивний хіт-парад тих, хто "вчора" був простим служителем футболу, а "сьогодні" прокинувся знаменитим.
1. Кейлор Навас (голкіпер, збірна Коста-Рики, представляє клуб Леванте з Іспанії).
Воротар найстарішого клубу з нещасливого для Олега Блохіна іспанського міста Валенсія має 27 років за плечима – золотий для голкіпера вік. Шлях цього гравця до футбольних висот був типовим для його співвітчизників – важка наполеглива праця у матчах за місцевий клуб (ФК Сапрісса), як наслідок – запрошення спробувати свої сили в Європі, у іспанській Сегунді. Нетиповою була саме життєва ситуація хлопця – у 4 роки Наваса покинули батьки, які вирушили на заробітки у США. Сімейна драма, як то кажуть, позначилася на сталевому характері майбутнього гравця.
До поточного ЧС Навас не входив навіть у п’ятірку кращих воротарів Примери – визнання, слава – усе звалилося на Кейлора "скопом". Помилковим буде казати, що зірковий час цього голкіпера настав у чудово проведеній грі з греками – ще на стадії групового етапу змагань Навас тягнув усе, що міг і навіть не дуже міг! Проте очевидно, що саме відмінна гра у післяматчевій серії пенальті та три запаморочливі сейви в основний час гри зробили Наваса потенційним "клієнтом" самого мадридського Реалу та інших топ-клубів Старого Світу. Не варто мати сумніви – у Леванте він не залишиться!
2. Хамес Родрігес (півзахисник, Колумбія, Монако з Франції).
Стрімкий злет Хамеса визначається у простій геометричній прогресії – з перспективного молодого флангового півзахисника хавбек Монако за майже три тижні перетворився на топ-гравця й об’єкта зазіхань кращих європейських клубів! Родрігес завжди славився схильністю до високої, як для гравця його позиції, результативністю. Не будучи Роналдо чи Мессі, які традиційно з’являються на будь-якій ділянці поля завдяки своєму невизначеному тренерськими рамками всеоб’ємному завданні, Хамес забиває, перебуваючи у діапазоні суворих настанов наставника. У першому ж своєму сезоні у Лізі 1 за Монако Родрігес забив 9 голів та 12 разів допомагав відзначитися партнерам. За три роки в Порту (попередньому клубі гравця) Родрігес власноруч відправив у воротах суперника цілих 25 м'ячів.
Власне, на самому турнірі Хамес впевнено лідирує за таким немало важливим показником, як система визначення рівня корисності гравця "гол+пас", за якою Родрігес набрав вже сім очок (5 голів та 2 передачі). До початку чемпіонату світу на рахунку гравця на національну команду було стільки ж м'ячів, скільки ним вже забито на самому змаганні!
3. Іслам Слімані (нападник, Алжир, Спортинг з Португалії).
Приклад Слімані – яскравий показник вирощеного на поті й крові футбольного "самвидаву". Кар’єра Іслама не має стрімких злетів чи падінь, проте для трудяги з небагатої у всіх сенсах країни з непростим соціальним статусом сім’ї й можливість виступати за лісабонських "Левів" – непоганий дарунок долі. До слова, перший і поки останній сезон у столиці Португалії нападник провів не вельми результативно, забив усього 8 м'ячів і часто поступався місцем на полі іншим виконавцям.
На турнірі у Бразилії Слімані став справжнім втіленням прагматичного й виваженого футболу Вахіда Халілходжича, використовуючи навіть не очевидні моменти для взяття воріт. Відсоток реалізації Іслама впевнено дорівнює більше ніж половині його шансів відзначитися на чемпіонаті – гарний показник для зовсім не зіркового форварда, який мав проблеми з ігровою практикою. Врешті, на рахунку Слімані 3 голи й гольовий пас у 4 матчах!
4. Еннер Валенсія (нападник, Еквадор, Пачука з Мексики).
На відміну від попереднього героя цієї імпровізованої оповіді, однофамілець півзахисника Манчестер Юнайтед проблем з кількістю забитих у клубі м'ячів не мав. Перейшовши на початку цього року в мексиканську Пачуку, Валенсія показав приклад справжнього бомбардира, наклепавши 18 голів у 23 матчах! Для порівняння у попередні роки, захищаючи кольори еквадорського Емелека, нападник провів усього 27 м'ячів у 131 матчі!
Врешті, шанувальники збірної Еквадору можуть пишатися саме цим Валенсією. Якщо побіжно згаданий Антоніо турнір у Бразилії відверто провалив, то Еннер свою збірну "тягнув", як міг. Цього нападника можна звинувачувати у надмірному прояві егоїзму та бажанні тягнути ковдру у свій бік до останнього, однак за свій вибір "наш" Валенсія відповідає по-чоловічому – "вчинками", себто – голами!
По закінченні в цілому невдалого для Еквадору, та не для Еннера, ЧС, уже можна говорити й про європейські перспективи гравця. Не маючи вражаючих габаритів, Валенсія, однак, не загубився б у тій же першості іспанської Примери. Покупці на форварда знайдуться точно.
5. Жоель Кемпбелл (нападник, Коста-Рика, Олімпіакос з Греції).
Вказуючи звитяги партнера Кемпбелла по збірній команді Наваса, ми вже згадували такий костариканський клуб, як Сапрісса – справжню місцеву кузню талантів. З команди, яка представляє місто Сан-Хосе, торував свій шлях у великий футбол і Кемпбелл. Перспективного форварда запримітив сам метр у роботі з молодняком Арсен Венгер!
Однак розпіарений талант Кемпбелла на якомусь етапі почав перетворюватися у мильну бульбашку й нападник "зачах" по орендах. Реанімація вмінь та навичок Жоеля відбулася вже останньої весни – після того, як гравець почав показувати цільну й результативну гру в матчах за гранда грецького футболу. Не варто дивуватися невисоким показникам форварда у графі "забиті м'ячі". Жоель Натаніел Семуелс бере своє грою на команду – на першому місці у цього хлопця вигідний вибір для продовження атаки, а не власний удар по воротам.
От і на мундіалі Кемпблелл відзначився усього одним забитим м'ячем, проте встиг ще двічі віддати гольові передачі на партнерів. У результативному для особистої "трудової книжки" матчі з Уругваєм Кемпбелла було визнано кращим гравцем матчу.
Контракт гравця усе ще належить лондонському "Арсеналу", то ж з великою імовірністю Венгер перегляне своє ставлення до можливостей цього працелюбного футболіста.
P.S. Футболістів, які відзначилися на Мундіалі у Бразилії, значно більше, ніж запропоновані до Вашої уваги п'ять кандидатур. Ті ж Гільєрмо Очоа, Серж Ор’є, Оскар Дуарте чи Чарлз Арангіс заслуговують окремого згадування. Проте наша редакція переслідувала бажання відібрати найкращих. А право вибору завжди лишається за читачем!..
