Артем Далакян став 11-м представником України, який досягнув у професійному боксі статусу чемпіона світу за версією однієї з 5 найпрестижніших версій. 24 лютого у США він переміг рішенням суддів досвідченого американця Брайана Вілорію та завоював титул WBA у найлегшій вазі (до 50,8 кг).
Далакяну, урожденцю Азербайджану, батьки якого на початку 1990-х переїхали в Україну одразу після розгортання конфлікту у Нагорному Карабаху, з одного боку повезло: він буде першим в історії українського боксу, кому випала честь захищати свій титул у столиці країни Києві.
З іншого - він напевне відчуває шалений психологічний тиск та тягар відповідальності напередодні поєдинку.
Тож 17 червня на вертольотному майданчику ТРЦ Парковий (це те саме місце, куди мав щодня сідати вертоліт із Віктором Януковичем, але не встиг насолодитися черговою хворобливою "царською" принадою) Далакяну буде доволі складно. Проте 30-річний українець мусить залишити усі переживання поза рингом та повністю сконцентруватися на поєдинку із тайцем Сірічаї Тайєном. Тим більше, що три попередніх бої, проведені Далакяном у ТРЦ Парковий, були переможними (а завдяки цим перемогам Далакян і заробив право на чемпіонський бій із Вілорією).
До того, як Далакян став в один ряд із Василем Ломаченком та Олександром Усиком, а це, нагадаємо, чинні чемпіони світу, на батьківщині про нього майже нічого не знали. Він не мав такого промоушену, як вищезгадані боксери, не мав стосунок до успіхів української збірної на аматорському рингу.
Усі свої бої у профі, крім зустрічі із Вілорією, етнічний вірменин проводив в Україні - спочатку у Донецьку, куди він переїхав з Дніпра ще у 10-му класі школи, а потім, після початку війни на Донбасі, у Києві та Броварах.
Що стосується любительської кар'єри, то він перемагав на доволі представницькому турнірі на призи братів Кличків у Бердичеві, а у 2006 році став чемпіоном світу серед військовослужбовців (до речі, такою ж перемогою може похвалитися Володимир Кличко - рівно за 10 років до успіху Далакяна). У збірній України Далакян, на відміну від Кличка не зміг пробитися на ОІ. Свій шлях у Пекін-2008 Артем завершив на стадії ліцензійного турніру.
 |
У 2009 році Далакян взяв участь у чемпіонаті світу в Мілані, проте вибув із боротьби за медалі у першому ж колі, програвши...тайцю Амнату Руенроєнгу. До речі, цей боксер дійшов у підсумку до чвертьфіналу. Далі у кар'єрі Далакяна була перемога у чемпіонаті України-2010, а згодом - поразка у наступній першості від більш досвідченого та титулованого Георгія Чігаєва (на той момент він був чемпіоном Європи-2008), який вирішив перейти із категорії до 54 кг до ваги Далакяна.
Хтозна, можливо, Далакян зміг би завоювати право виступати на Олімпіаді у Лондоні, яка стала триумфальною для збірної України, проте вже влітку 2011 він провів перший бій у профі.
Зараз на його рахунку 16 перемог у 16 боях, з них - 11 нокаутом.
Далакяну звісно не уникнути порівнянь із Ломаченком. Хоча б через те, що той значно ближчий за габаритами до нього, ніж, наприклад, Усик. Проте очевидно, що, як і Ломаченко, Далакян вміє обрати правильну тактику на поєдинок і не кидатися у рубку, яку так часто люблять боксери цих вагових категорій. Так, Артем не такий рухливий, як Василь, не вміє так майстерно змінювати дистанцію, як це робить його більш зірковий колега, проте в атаках так само вибуховий.
До речі, Далакяна схожий на Усика в одному: він, як і Олександр прийшов у бокс вже у підлітковому віці, а не так, як Василь Ломаченко, який вдягав рукавички ще шестирічним хлопчаком. Проте на цьому порівняння завершуються, адже Усик до боксу серйозно займався футболом, а от Артем відчув настрій єдиноборств у тхеквондо та боротьбі.
Цікаво, що Далакян - перший у такій низькій ваговій категорії представник України, який досяг таких успіхів у профі. У цьому ряду, безперечно, треба згадати Володимира Сидоренка (чемпіона світу за версією WBA), проте він виступав у бентамвейті, легшій вазі (до 53,5 кг) та у другій найлегшій вазі (до 52,2 кг).
До речі, ще одне цікаве порівняння: у кар'єрі Сидоренка був бій із представником Таїланду. 15 липня 2006 року тоді майже 30-річний боксер у німецькій Альтоні бився із боксером із ім'ям та прізвищем, що дуже важко вимовити - Поонсават Кратингдаєнгджим. Тим не менш, Сидоренко переміг рішенням суддів, завдавши тайцю першої поразки у його кар'єрі. Поонсават завершив виступи у боксі на два роки пізніше за українця.
Нинішній суперник Далакяна - на три роки молодший і на три сантиметри вищий за українця. Дебютував він у професіоналах у 18, тому має значно насиченішу кар'єру. Як і Далакян, Сірічаї провів лише один бій за межами своєї батьківщини - у грудні 2014 року в Аргентині він поступився нокаутом більш досвідченому місцевому боксеру Хуану Карлосу Ревеко. Варто зазначити, що у тайця було ще дві поразки на початку виступів.
Далакяна очікує важкий бій, але те, як він готується до нього, а Артем майже не спілкувався із пресою перед поєдинком, повністю віддавшися тренуванням, залишає велику надію на перемогу. Очевидно, що Далакян у разі перемоги буде не проти піти шляхом Ломаченка та Усика та спробує об'єднати титули.
