"Чорноморець" (Одеса): втримати свою хвилю
Щоб не стати метеликом-одноденкою, одеський "Чорноморець" мав продемонструвати Україні спроможність показувати стабільно результативний у сенсі досягнення позитивного результату, перепрошую за каламбур, футбол. Своє завдання команда Романа Григорчука не просто виконала – зробила поточний сезон потенційно найуспішнішим у своїй майже восьмидесятирічній історії.
"Чорно-сині" є яскравим прикладом симпатичної команди, яка дає результат без значних фінансових вливань. Ба, навіть більше – єдиною такою командою в УПЛ на сьогоднішній день. Можна згадати недавні європейські та внутрішні успіхи "Карпат" та "Ворскли", однак жодна з цих команд не пробивалася у весняну стадію Ліги Європи і не претендувала на статус нового компаньйона "чудової четвірки" у вигляді "Динамо", "Шахтаря", "Дніпра" та "Металіста"!
Як і в минулому сезоні, з початком нового ЧО поступався визнаним грандам за фінансовою базою та кадровим підбором футболістів. Не змінилася ситуація і після фактичного закінчення для Одеси зимових зборів. Проведена на трансферному ринку робота здатна задовольнити далеко не всі потреби команди у людському ресурсі на полі та лаві запасних, найбільшим прорахунком у роботі селекційної служби можна називати відсутність купівлі центрального захисника(ів) – гра Бергера і Фонтанелло нарікань не викликає, однак мотиваційний фактор конкуренції у футболі такий же вічний, як Володимир Ульянов для комуністичної партії.
З чотирьох підписаних у зимню паузу виконавців троє підсилять потенціал одеситів вже зараз (Володимир Аржанов, Павло Ребенок, Торніке Окріашвілі), четвертий – Євген Опанасенко, прийде улітку і береться явно під основного правого захисника. На відміну від інших лідерів українського футболу, в Одесі не панькаються з так званим баластом – у зимній відтинок "Чорноморець" залишили четверо, в таборі Григорчука залишаються футболісти, які не будуть статистами в періоди активної гри партнерів. В цілому, на суб’єктивний погляд вашого покірного слуги, за селекцію Одеса заслужила тверду "4".
Склад команди лишається незбалансованим. Крім згаданих вище центрбеків, наразі рівноцінної заміни не мають флангові захисники, викликає питання наявність висококласного партнера\підміни Антонову. В умовах майбутнього старту на три фронти питання ротації стає життєво важливим і конче необхідним.
"Тильна" частина ЧО – взагалі найслабша лінія в команді. Не розбалуваний можливістю витрачати велику кількістю доларів (євро) з шістьма нулями на кінці, Григорчук веде практично безпомилкову роботу на трансферному ринку і відзначається раціональним підходом до формування складу – легіонери у команді якщо й є (усього 8 – не так багато на першу команду з заявкою у 24 гравці), то грають такі хлопці якраз першу "скрипку". (І це той підхід, який мали б узяти на озброєння усі провідні клуби УПЛ – варяг не має зношувати екіпіровку, сидячи на лавці). Разом з тим, Роману Йосиповичу не щастить якраз із оборонцями – тут тобі і Вангелі з Велозу розчарували, і підписання підміни стабільному, але безальтернативному центральному плацдарму не вдалося. Не хотілося б використовувати жорсткі формулювання, але як би на якомусь етапі одесити не залишилися з оголеною, кхгм, ну ви зрозуміли...
Ложка дьогтю й, одночасно, банка меду ЧО – тренерська "душа" команди. Залежність Одеси від свого наставника грає як добру, так і ведмежу службу. Вже безсумнівна тренерська майстерність найбільш талановитого наставника нового покоління вітчизняних тренерів дозволяє витискати максимум із наявних на сьогодні в клубу ресурсів – вірогідність того, що з цими гравцями інший дядько на лаві показав би ідентичні результати, жалюгідно мала. Однак, на відміну від клубної структури в цілому, Григорчук прогресує близькими до семимильних кроками...
Щоб втримати завойовані позиції і продовжити повільний, але упевнений поступ, ЧО потребує банального – інвестицій. Крихкий інтерес до великого футболу Леоніда Клімова підкріплений недавніми чутками про бажання продати клуб – мовляв, бізнесмен більше не бажає мати збиткові активи. Можливий продаж "моряків" одразу спростував ставленик Клімова, генеральний директор Керницький, однак диму без вогню не буває і щось підказує – варто дочекатися закінчення сезону і перевірити щирість намірів одного з найвідоміших на сьогодні одеситів...
Наразі бюджет клубу, за різними даними, складає 16-20 мільйонів доларів – показник, якого для успішної боротьби за щось більше, ніж "чемпіон решти України", вкрай недостатньо. Від наявності подальшого бажання, можливостей і намірів президента "перлини біля моря" залежить одеське "бути чи не бути" в когорті кращих в УПЛ надалі.
Завдання на зиму
Роман Григорчук шукає "шляхи до відступу" вже зараз – тренер, який з кожним днем залишає все більш приємне враження від своєї діяльності, недвозначно натякнув про готовність очолити команду з масштабнішими завданнями і більшими можливостями. Щоб забезпечити відсутність сумнівів у майбутньому наставника саме на чолі одеситів, клуб має запропонувати Григорчуку набагато більш "смачні" умови для подальшої роботи. Не варто забувати, що влітку з високою ймовірністю з’явиться вакансія у дніпропетровському "Дніпрі"...