Відбір Євро-2016: українська радість, українська стурбованість

Після ударної, але по факту досягнень даремної кампанії відбору до Мундіалю у Бразилії, "жовто-синя" дружина нарешті може дивитися у майбутнє з позиції сили. На сьогодні підопічні Фоменка можуть будувати плани по підкоренню інших футбольних держав з висоти саме своїх ігрових можливостей – тепер варто говорити в першу чергу не про обернення на свою користь формуючих відносну слабкість суперника чинників, а про широту визначаючих перевагу ЗБУ перед опонентом факторів.

Власне, специфіка попередніх поколінь футболістів, які формували обличчя збірної України, полягала у намаганні орієнтуватися на гру від оборони навіть проти тих команд, які могли поступатися індивідуально у майстерності кожному з представників "жовто-синіх", але мали на меті практикувати куди більш яскраво виражену атакуючу гру. Гра української дружини від оборони стала таким собі "прозивним тавром" команд, очолюваних різними тренерськими штабами і людьми.

Нарешті, саме збірна Михайла Фоменка, за рахунок виконавців нової генерації, а також володарів значно більш гнучкого мислення серед представників тренерського штабу, має шанс демонструвати футбол, який може подобатися не тільки часто симпатичним результатом.

Попередні наслідки жеребкування групи С відбору до Євро-2016 варто називати задовільними. Ще отримавши сформовані у кінці січня кошики команд, "жовто-сині" могли радіти як мінімум одному беззаперечно позитивному факту: оскільки невимовно сильна саме зараз як для "не традиційного" на просторах Європи фаворита збірна Бельгії потрапила в одну з нами компанію (кошик "2"), можна було не остерігатися зустрічі з напрочуд неприємним опонентом (напередодні формування остаточного складу умовного поділу збірних існувала примарна загроза попадання ЗБУ у кошик під номером "3").

Серед інших відносно радісних наслідків такого поділу збірних Старого Світу було варто називати наявність у когорті "1" Російської Федерації, Греції, а також Боснії та Герцеговини – найбільш бажаних опонентів з переліку де-факто найкращих на даний момент команд у Європі.

Цікаво, що перелік витягнутих суперників ЗБУ з двох останніх кошиків можна називати не зовсім приємним. Так, збірна Люксембургу – відвертий "фаворит" у переліку номінально найслабших на сьогодні збірних найрозвинутішого континенту у світі. У відборі до ЧС у Бразилії представники однієї з найменших у Європі країн змогли полоскотати нерви самим португальцям (натужна перемога партнерів Кріштіано Роналду на виїзді 1:2), а також обіграти ніби як значно сильнішу за підбором виконавців Північну Ірландію 3:2 (знову ж таки – на власному полі)! Саме тому, порівнювати сучасних футболістів Люксембурга зі "смачним пиріжком" у вигляді Сан-Маріно, нещодавно з’їденим нашими хлопцями, зовсім не варто. На інших шальках терезів – ще більш неприємний через сумнівні наслідки польоту за тридев’ять земель Казахстан. Колишніми співвітчизниками тепер будуть перейматися Нідерланди, Чехія та Туреччина.

На суб’єктивний погляд автора, найбажанішою командою з кошика "5" стала б недавно проекзаменована збірна Молдови. Натомість збірна Македонії виглядає "компромісним" варіантом з посередніми виконавцями і відомим та сильним за європейськими мірками Гораном Пандєвим, гравцем "Наполі", капітаном і найкращим футболістом в нетривалій історії незалежної країни на чолі збірної. Перемоги над Вельсом та Сербією, здобуті у групі останнього відбору до ЧС, говорять про наявність потенціалу навіть у цієї, не найкращої з часів відділення від Югославії команди.

На боці збірної України – зміна поколінь, яка неминуче насувається на немолоду балканську збірну, а також не найкращий стан згасаючого з кожним роком Пандєва. Не варто забувати і про єдину між командами зустріч у Скоп’є в товариському матчі часів початку кар’єри Олега Блохіна у ЗБУ – тоді господарі обіграли "жовто-синіх" 1:0.

Суперник приблизно одного з Македонією рівня – збірна Білорусі. Наші сусіди, на відміни від збірної Малофєєва, яка протистояла Україні у групі відбору до ЧС-2002 ("жовто-сині відверто "відскочили" завдяки Уельсу, який, власне, й не дозволив Білорусі обійти команду Валерія Лобановського), не в змозі боротися за перше-друге місця в групі, а от на третю, можливо прохідну для ігор у плей-офф позицію, претендувати будуть.

Беззаперечний фаворит групи збірна Іспанії може купувати квитки у Францію за два з половиною роки до початку змагань. Один з головних претендентів на перемогу у Бразилії, чинний чемпіон Європи та світу, переважає опонентів у кожній складовій успіху у футболі. Ця Іспанія – не така "голодна", як попередні покоління представників піренейців у спорті №1, однак у відбірних кампаніях до тих чи інших форумів саме співвітчизники Рауля Гонсалеса є абсолютними чемпіонами при будь-якому наборі футболістів! Команда Вісенте дель Боске продовжує представляти собою плеяду найбільш технічних у Європі виконавців: саме з такими, "граючими" чи сильними у тактичній підготовці (Італія), топ-збірними світу Україна виглядає найважче.

Нарешті, головний опонент ЗБУ – збірна Словаччини. Ще один наш географічний сусід, не виглядає фаворитом у заочному протистоянні з командою Михайла Фоменка. Сучасна команда тренера Яна Козака – це незбалансований за рахунок більш високих, ніж у партнерів, можливостей Губочана, Шкртела і, насамперед, Хамшика, склад середняка європейського "збірного" футболу. За своїм стилем та рівнем "репре" нагадують свого та нашого сусіда збірну Польщі. Не в останню чергу тому Україна небезпідставно може розраховувати на позитивний результат у іграх з цією командою.

Сформований напередодні календар ігор ЗБУ також дає привід для оптимізму: стурбованість викликають хіба що "спарені" матчі восени 2015 року. Однак до моменту повторних протистоянь зі Словаччиною, Македонією та Іспанією (меншою мірою – грою з Білоруссю, яка розпочинає "спарений" тур), Україна може і має вирішувати питання забезпечення достатньої кількості очок для виходу з групи: останні ігри не мають бути вирішальними.