Результати / календар  |   Таблиці  |   RSS  |   Мобільна версія  |   Архів    
Знайти
Champion.com.ua /Футбол
Кращий президент ФФУ: Павелко чи Суркіс? | Кращий гравець: Ярмоленко чи Коноплянка?
1111 переглядів Версія для друку Коментарі  [    ]
06.06.2018  21:23

Рауль Ріанчо їде з України: що лишає по собі іспанець після років роботи з Ребровим та Шевченком

Помічник двох колишніх зіркових футболістів, які недавно розпочали тренерську кар'єру, безперечно дав їм певний досвід.

6 червня стало відомо, що 58-річний іспанський спеціаліст Рауль Ріанчо залишив тренерський штаб Андрія Шевченка у збірній України. До роботи із Шевченком Рауль допомагав Сергієві Реброву ламати багаторічну гегемонію Шахтаря та здобувати нові перемоги у Лізі чемпіонів.

Навряд чи його відхід суттєво вплине гру та результати збірної, проте Ріанчо безперечно увійшов в історію українського футболу.  

Коли навесні 2014-го Рауль Ріанчо прийшов у Динамо із російського Рубіна, це не спричинило інформаційний бум, адже здавалося, що у штабі Сергія Реброва іспанець буде займатися тим же, що і раніше – фізичною підготовкою футболістів.

Проте згодом з’ясувалося, що функції досвідченого спеціаліста будуть значно ширшими.

У першу чергу ЗМІ повідомляли, а згодом це підтверджували, напряму чи опосередковано, футболісти або керівництво клубу, що Ріанчо допомагає Реброву аналізувати дії гравців та відповідно до цього будувати тактику на майбутні поєдинки. Також виявилося, що Ребров, начебто завдяки своєму асистенту, і деякі ідеї більш революційні зміни у побудові грі – контролі м’яча (те, чим виділявся на фоні киян Шахтар), акценті на комбінаційному футболі, а не на більш звичній для Динамо побудові дій на полі через фланги, навіси, забігання та швидкі контратаки.

Тож коли у травні 2016 року Рауль оголосив про те, що йде з Динамо, і не просто так, а через конкретні розбіжності із президентом Ігорем Суркісом, у вболівальницьких колах, на інтернет-ресурсах та у соцмережах розгорілася паніка: тепер, після двох підряд завойованих чемпіонств біло-сині точно покотяться вниз, а Шахтар знову поверне собі першість у протистояннях з киянами.

Адже ЗМІ активно просували інформацію про те, що саме Ріанчо керує Динамо, а Ребров лише формально виконує функції головного тренера.

Сезон-2016/17 справді показав, що Шахтар сильніше Динамо: гірники обіграли принципового суперника і у першості Прем’єр-ліги, і у Кубку. Причому у чемпіонаті донеччани обігнали біло-синіх на 14 очок. Проте кияни продовжували грати у той футбол, що і до відходу іспанця, а поразки Шахтарю були пов’язані у тому числі і з тим, що Паулу Фонсека під лаштувався під стиль опонента та й не варто забувати, що Динамо залишило одразу декілька ключових виконавців – той же Александар Драгович.

Після того, як Динамо очолив Олександр Хацкевич, команда поступово перейшла на його стиль гри, а кияни, незважаючи на програне чемпіонство та Кубок обіграли гірників у трьох поєдинках, стало очевидно, що Рауль Ріанчо щонайменше не є тим, від кого на 100 відсотків залежить гра та успіхи команди. Більше того, очевидно, що саме Хацкевич, а не Ребров, наблизився до філософії Динамо, про яку часто говорив Суркіс – ростити нових зірок, а не купляти їх закордоном.

Як би там не було, але Ріанчо безперечно привніс у гру киян позитивні зміни і особливо вони стали очевидні після не дуже приємного періоду тренерства Блохіна, а також на фоні двох поспіль перемог біло-синіх у Кубку та чемпіонаті.

У липні 2016 року стало відомо, що знайомий вболівальникам Ріанчо не залишить Україну – його на роботу у свій тренерський штаб взяв Андрій Шевченко.

Проте чи змінилася настільки ж гра збірної України? Напевно робити подібні порівняння щонайменше недоречно, адже футболісти приїжджають у головну команду країни 4-5 разів на рік, а у підсумку перебувають та тренуються разом не більше 20 днів. Не має постійний характер і робота тренерів – керманича та його помічників.

Так, збірна під керівництвом Андрія Шевченка змінилася: принаймні футболісти говорять про очевидну різницю у тренувальному процесі, а деякі навіть зізнаються, що ніколи не стикалися з такими вправами, як на тренуваннях Шевченка та Ко. Але, по-перше, не варто забувати, що крім Ріанчо Шеві допомагали ще двоє італійців – Мауро Тасотті та Андреа Малдера. По-друге, було б доволі дивно, якби Шевченко, який щойно завершив тренерські курси та явно хоче зарекомендувати себе у тренерському цеху не лише України, а й міжнародному, буде продовжувати працювати за тими схемами, за якими працював Михайло Фоменко.

Що стосується якості гри та результатів, адже роботу тренера оцінюють не за якістю та глибиною тренувань, а за тим, чого футболісти досягають на полі в іграх, то тут не все так однозначно. По-перше, синьо-жовті програли кваліфікацію на ЧС-2018, не змігши вийти із далеко не найсильнішої групи. По-друге, статистика говорить сама за себе: при Шеві, а значить і при Ріанчо, збірна зайняла найнижче місце у кваліфікаціях до ЧС – третє. Також українці пропустили найбільшу кількість голів за одну кампанію, виграли найменше матчів та примудрилися двічі поступитися одному супернику (Хорватії), тощо.

У 17 матчах під керівництвом Шевченка синьо-жовті провели 17 матчів, в яких здобули 9 перемог (із них 4 – у товариських матчах), 4 нічиї (2 у спарингах) та програли чотири рази (з них історична невдача із Мальтою у контрольному матчі).

Збірна України при Андрієві Шевченку біля керма та Раулі Ріанчо у тренерському штабі (17 ігор)

Перемоги – 9 (з них 4 у товариських матчах)

Нічиї – 4 (2)

Поразки – 3 (1).

Відсоток набраних очок – 60,7.

Є ще один цікавий факт: за тренерства Шеви у збірній дебютувало 15 футболістів. Дехто з них не затримався у команді більше, ніж на одну гру чи виклик, а дехто, як Едуард Соболь, Артем Бєсєдін та Микола Матвієнко вже стабільно отримують запрошення у головну команду країни. Очевидно, що саме Ріанчо займався у тренерському штабі переглядом потенційних кандидатів, і це логічно, адже він працював в українському футболі з 2014 року.

Звісно серед нових імен у розташуванні синьо-жовтих, є й відверто слабкі виконавці, а деякі гравці з українських клубів чи із зарубіжжя явно заслуговують на виклик, проте ще не отримало його. Але принаймні Шева та Ко дали хлопцям шанс, нарешті зламавши тенденцію, яка існувала при попередніх тренерських штабах – щоб стати гравцем національної збірної, треба грати або за Динамо, або за Шахтар.

Не можна на сто відсотків бути впевненим у тому, що Шевченко продовжить переглядати потенційних кандидатів, кінець-кінцем, вже прийшов час формувати кістяк команди із 15-17 гравців. Але очевидно, що відхід Ріанчо ніяк не вплине на подібні процеси.

У всій історії з Раулем Ріанчо важливе не тільке те, чому він пішов, як його відхід вплине на подальшу долю команди. Навіть не те, що продовжить іспанець тренувати принципового суперника Динамо московський Спартак.

Має значення і те, що у збірна не стала більш відкритою із приходом у неї Шевченка, який начебто асоціюється із європейським мисленням та поглядами. Ще за декілька днів до того, як стало відомо про те, що Ріанчо йде, Шева говорив в інтерв’ю, іспанець залишається у команді, хоча навряд чи можна припустити, що Андрій Миколайович не був у курсі планів свого підлеглого. Досі не відомо, які функції у збірній у головного тренера, які у його помічників. Як поки не видно і тренерського стиля Андрія Шевченка. Проте це вже інша історія…

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua




Читай також

 

©2000-2018, Чемпіон
Передрук матеріалів за умови посилання на Сhampion.com.ua.

E-mail редакції: info@champion.com.ua
Розміщення реклами: Прайс-лист
Шеф-редактор: Дмитро Копій
  
  
facebook.com
Тисніть Вподобайку та
читайте Champion.com.ua в Facebook