Титулована українська веслувальниця на байдарці в одиночному розряді поділилася з "Чемпіоном" враженням від подарунку за перемогу в номінації "Найкраща спортсменка України 2010 року", планами на сезон, а також розповіла про повсякчасну несправедливість у вітчизняному веслувальному спорті.
- Вітаємо, Інно! Не так давно ти стала лауреатом церемонії "Герої спортивного року" в номінації "Спортсменка року". Вже звиклася з цим високим званням?
- Так, дякую. Чесно кажучи, через об'єктивні обставини в мене були певні сумніви щодо того, що мене оберуть спортсменкою року. Єдине, що додавало впевненості - це мій результат у минулому сезоні. Як не як, а лише мені одній з усіх українців вдалося виграти Чемпіонат світу з олімпійського виду спорту.
- Фонд Бориса Колеснікова презентував для тебе та найкращого спортсмена року Василя Федоришина автомобіль. Як тобі "залізний кінь"?
- Машина просто чудова! Керуючи цим автомобілем, я отримую масу задоволення. Чесно кажучи, не очікувала від "Hyundai" такого комфорту в керуванні. Традиційно, я обираю автоматичну коробку передач, адже для мене авто - це не засіб пересування, а, перш за все, комфортні умови пересування. Три тренування на день - це не жарти.
Навантажень вистачає упродовж підготовки, тож я розглядаю шлях на авто з тренування додому, як певну релаксацію.
- До яких змагань триває підготовка?
- Зараз я розпочала підготовку до ліцензійного Чемпіонату світу, який відбудеться в серпні. Для того, щоб здобути перепустку на Олімпійські ігри Лондона, мені потрібно на ЧС потрапити у фінал. Тобто, посісти місце, не нижче восьмого. До всіх змагань я готуюся винятково в Україні. У мене маленька дитина, і я завжди хочу бути поруч з нею. Мені краще, коли вся сім'я поруч. Тоді і результат хороший.
- Чи плануєш ти спробувати відібратися на головні змагання чотириріччя ще й у парному розряді? В тебе свого часу були значні успіхи в цьому виді програми.
- Ні, вже не хочу. В мене достатньо досвіду, та й не люблю я на когось сподіватися - краще лише на саму себе. І хоча я дуже командна людина, все-одно не волію сподіватися на колегу на шляху до здобуття потрібного результату. Нехай це будуть мої моральні принципи.
- Минулого року твій конфлікт з головним тренером збірної України став надбанням громадськості. Хотілося б почути від першоджерела, що там трапилося?
- З чемпіонату світу я привезла дві медалі - золоту та срібну на 500-метрівці та 200-метрівці відповідно. За місяць по тому мені заявили, що головний тренер Ігор Нагаєв прийняв рішення везти на ліцензійний чемпіонат світу-2011 на 200-метрівці Інну Клінову. І мені цікаво, чому так? Вона ж не виграла у мене жодного разу, ані на чемпіонатах України, ані на інших змаганнях! Чому я не можу виступити на світовій першості в обох видах, якщо маю гідний результат як на 500-метрівці, так і на 200-метрівці?
Пам'ятаю, одразу після Олімпійських ігор у Пекіні, де я стала чемпіонкою, на мені тренерський штаб і взагалі ставив хрест! Але не на ту напали - умію кусатися!
- Зараз усе гаразд?
- Наразі проблем немає, але я не виключаю, що вони з'являться у майбутньому. Тренерський штаб збірної грає не за правилами, адже - на моє глибоке переконання - головний тренер збірної України не має бути персональним тренером ще й у кількох спортсменів. Хочеш, не хочеш, а за таких обставин тренер лобіюватиме інтереси своїх вихованців всупереч необхідності здобуття максимального результату командою.
- Які плани на сезон?
- Я планую виступити на етапі Кубка світу в Польщі, а потім на Чемпіонаті Європи - це в мене будуть етапи підготовки до серпневого Чемпіонату світу. Веслування на байдарках - це важкий вид спорту, тож виводити себе на пік форми цього річ я буду лише один раз - на світову першість. На Чемпіонаті світу ми боремося за олімпійські ліцензії, але не іменні. А вже у 2012 році на Чемпіонаті України ці ліцензії будуть розігруватися. Хто не зміг відібратися, або ж через якісь об'єктивні проблеми пропустив Чемпіонат світу, матиме нагоду вибороти перепустку на Олімпіаду ще й на чемпіонаті Європи-2012 - але вже іменну.
