Чемпіонат світу з футболу 1930 року

• Господарі турніра: Уругвай.
• Строки проведення: 13-30 липня.
• Кількість учасників: 13.
• Чемпіон: Уругвай.
• Кращий бомбардир: Гільєрмо Стабіле (Аргентина) – 8 м'ячів.

Передісторія турніру

Це був єдиний чемпіонат світу, коли не проводилися відбіркові матчі. Більше того, деякі збірні довелося вмовляти взяти участь у турнірі. Як дико це звучить сьогодні!

Вся справа в тому, що європейські країни не спішили відправляти свої збірні в далеку Америку через фінансові труднощі, а також через необхідності довгої, більше двох тижнів тільки в один кінець, подорожі морем.

1930 рік: збірна Белгії

Дійшло навіть до того, що уругвайці зобов'язалися оплатити всім командам перебування на час чемпіонату, а також направили запрошення взяти участь у турнірі британським країнам, які тоді у ФІФА не входили. Але, незважаючи на ці безпрецедентні заходи за два місяці до початку турніру, жодна з європейських збірних не висловила бажання прийняти в ньому участь. Тодішньому президенту ФІФА Жулю Ріме, який, власне кажучи, був ініціатором ідеї проведення Кубка світу, довелось застосувати, як би сказали зараз, «адміністративний ресурс».

Це принесло свої плоди, і в Уругвай відправилися 4 європейські команди – співгромадяни Ріме французи, що виглядало цілком логічно, а також збірні Югославії, Бельгії та Румунії.

Врешті-решт представництво континентів склалося наступним чином:

• Південна Америка – 7 країн.
• Європа – 4.
• Північна Америка – 2

Груповий етап

13 команд були розділені на 4 нерівні групи, переможці яких виходили напряму до півфіналу.

Група A

#	Команда	1	2	3	4	В	Н	П	М	О
1	Аргентина		3:1	1:0	6:3	3	0	0	10-4	6
2	Чилі	1:3		1:0	3:0	2	0	1	5-3	4
3	Франція	0:1	0:1		4:1	1	0	2	4-3	2
4	Мексика	3:6	0:3	1:4		0	0	3	4-13	0

Відкрили турнір збірні Франції та Мексики. Європейці перемогли 4:1, а перший гол в історії чемпіонатів світу забив француз Люсьєн Лоран. Однак потім Франція поступилася з однаковим рахунком 0:1 збірним Аргентини та Перу і зайняла третє місце в групі, тому що мексиканці програли всі три зустрічі.

Матч Мексика – Франція

Перше місце між собою розіграли дві південноамериканські команди в останньому турі, й аргентинці виявилися сильнішими 3:1.

Група B

#	Команда	1	2	3	В	Н	П	М	О
1	Югославія		2:1	4:0	2	0	0	6-1	4
2	Бразилія	1:2		4:0	1	0	1	5-2	2
3	Болівія	0:4	0:4		0	0	2	0-8	0

У цій групі сенсацію зробила збірна Югославії, перемогла бразильців 2:1. Потім югослави переграли Болівію, і вийшли до півфіналу. В третьому матчі групи, абсолютно не важливим, з турнірної точки зору, збірна Бразилії розгромила команду Болівії 4:0.

Група C

#	Команда	1	2	3	В	Н	П	М	О
1	Уругвай		4:0	1:0	2	0	0	5-0	4
2	Румунія	0:4		3:1	1	0	1	3-5	2
3	Перу	0:1	1:3		0	0	2	1-4	0

Тут виступали господарі турніру, а початок боротьби в групі поклала зустріч збірних Перу та Румунії. Європейці перемогли 3:1, а сумнівна честь бути першим вилученим на чемпіонатах світу, належить перуанцю Пласідо Галіндо.

Далі Уругвай переміг Перу 1:0, але в матчі за вихід з групи безкомпромісної боротьби не вийшло – господарі турніру розгромили румунів 4:0.

Група D

#	Команда	1	2	3	В	Н	П	М	О
1	США		3:0	3:0	2	0	0	6-0	4
2	Парагвай	0:3		1:0	1	0	1	1-3	2
3	Бельгія	0:3	0:1		0	0	2	0-4	0

І, нарешті, в групі «D» феєрила команда США, розгромивши Бельгію та Парагвай з рахунком 3:0, причому в другій зустрічі американець Берт Пентоуд зробив перший хет-трик на чемпіонатах світу.

Для любителів статистики відмітемо, що в останньому матчі групи Парагвай обіграв Бельгію 1:0.

Півфінали

Таким чином, у півфіналах опинилися головні фаворити – Уругвай та Аргентина, одна команда з Європи – Югославія і сенсація турніру – команда США.

Півфінал ЧС-1930. Уругвай – Югославія

Однак боротьби в півфіналах не вийшло, обидва матчі, Уругвай – Югославія та Аргентина – США завершились з одним рахунком 6:1.

Щоправда, югослави програли не без бою, як це може здатися з результату: вони відкрили рахунок, а потім, за рахунку 1:3, забили другий м'яч, який був скасований через доволі сумнівний офсайд. Остаточно ж переможець став очевидним лише на 67-й хвилині, коли Уругвай забив четвертий м'яч.

Два голи уругвайців викликали питання щодо відповідності рамкам правил. Так, в одному з випадків м'яч вийшов за лицеву лінію воріт югославської збірної і повернув його в гру ... поліцейський, що стояв за воротами. Арбітри ж цього не помітили.

Фінал 

Уругвай – Аргентина 4:2 (1:2)

Не відомо, чи були це найкращі збірні Світу на той час, але у фіналі зустрілися дві, абсолютно найкращі команди турніру.

Уругвайці вийшли вперед уже на 12-й хвилині, проте на перерву команди йшли вже за рахунку 2:1 на користь збірної Аргентини. В другому таймі, господарі, натхненні фантастичною підтримкою трибун, забивши три м'ячі й стали першими в історії чемпіонами світу з футболу.

Цікаві факти про мундіаль 1930 року

Чемпіон світу 1930 року – Уругвай

• До цих пір достовірно невідомо, хто посів третє місце на тому турнірі. За офіційною версією ФІФА, матч за нього не проводився, а третє місце віддано команді США за додатковими рейтингам, які складали на кожному мундіалі. Однак в деяких джерелах вдалося знайти відомості, що матч за 3-е місце все ж відбувся, і перемогли в ньому югослави 3:1. Є ще думка, 3-е місце віддали Югославії, так як вони поступилися чемпіонам світу, а США – фіналісту.
• У матчі групового етапу Аргентина – Франція фінальний свисток пролунав на 6 хвилин раніше(!) часу. Лише після довгих суперечок арбітр з Бразилії Алмейда Рего (той самий, що пізніше судив скандальний півфінал Уругвай – Югославія), вирішив продовжити матч. Щоправда, французам це не допомогло.
• Перед фінальним матчем кожна з команд наполягала на тому, аби грати саме своїм м'ячем. У підсумку перший тайм грали м'ячем збірної Аргентини, а другий – Уругваю. Як бачимо, команди сперечалися не дарма, адже кожна з них виграла по одному тайму саме своїм м'ячем.

Ось таким вийшов перший чемпіонат світу. Йому судилося повернутися на американську землю тільки 20 років по тому, після найстрашнішої війни в історії людства.

Але це вже зовсім інша історія...

1934 року чемпіонат світу переїхав до Європи – принцип ротації континентів був задіяний задовго до сучасних футбольних політиків.

Правда, на відміну він них, у політиків майже вікової давнини вистачало здорового глузду, щоб не проводити світовий футбольний форум у відсталїй африканській країні, або в державі, де температура повітря +45 в липні є нормою.

Чемпіонат світу з футболу 1934 року

• Господарі турніру: Італія.
• Терміни проведення: 27 травня – 10 червня.
• Кількість учасників: 16.
• Чемпіон: Італія.
• Кращий бомбардир: Олдржих Неєдли (Чехословаччина) – 5 м'ячів.

Передісторія турніру

Перший чемпіонат світу, що пройшов в Уругваї, був визнаний успішним, і через чотири роки ФІФА вже не доводилося примушувати команди брати участь в турнірі.

Більше того, якщо країни Південної Америки були звільнені від відбіркових ігор, то європейським командам довелося виборювати своє право на участь в турнірі.

Чемпіонат світу 1934 року

Чемпіони світу уругвайці, образившись на європейські команди, які фактично проігнорували перший чемпіонат світу, захищати титул не поїхали, тим самим, звичайно, знизили значимість турніру, хто б що потім не говорив.

Континенти були представлені таким чином:

• Європа – 12 країн.
• Південна Америка – 2.
• Північна Америка та Африка по – 1.

Таким чином, світову першість 1934 року можна назвати дещо розширеним чемпіонатом Європи, тим більше збірні інших континентів вибули вже в першому раунді.

1/8 фіналу

Цього разу організатори вирішили не морочитися з груповою стадією і провели турнір просто й невигадливо, за принципом – хто програв вибуває.

• Німеччина – Бельгія 5:2 (1:2)
• Аргентина – Швеція 2:3 (1:1)
• Нідерланди – Швейцарія 2:3 (1:1)
• Чехословаччина – Румунія 2:1 (1:1)
• Австрія – Франція 3:2 (1:1, 0:0, дод.час 2:1)
• Угорщина – Єгипет 4:2 (2:2)
• Бразилія – ​Іспанія 1:3 (0:3)
• Італія – ​​США 7:1 (3:0)

Практично всі матчі проходили у впертій боротьбі. Навіть німці, які здобули велику перемогу над бельгійцями, поступалися в рахунку по ходу зустрічі.

Угорці зіткнулися із затятим опором першої африканської команди в історії мундіалю – збірної Єгипту: в першому таймі єгиптяни змогли відігратися з 0:2.

1934 рік: Іспанія – Бразилія

Тільки господарі чемпіонату, та й, мабуть, збірна Іспанії, без особливих проблем пройшли до наступного раундутурніру.

Примітно, що на першому етапі програли півфіналіст і фіналіст минулої першості – США і Аргентина. З огляду на відсутність на турнірі чемпіонів світу, вже на чвертьфінальній стадії не залишилося жодного з призерів минулого чемпіонату.

Чвертьфінали

• Німеччина – Швеція 2:1 (0:0)
• Швейцарія – Чехословаччина 2:3 (1:1)
• Австрія – Угорщина 2:1 (1:0)
• Італія – ​Іспанія 1:1 (1:1), перегравання 1:0 (1:0)

На стадії ¼ фіналу вже жодній з команд не вдалося виграти з різницею більш ніж в один м'яч.

Але ось зустріч господарів турніру з іспанцями заслуговує окремої уваги. Італійські гравці весь матч відверто грубо грали проти легендарного голкіпера іспанців Рікардо Замори, і гол був забитий після явного фолу на воротареві.

Більш того, через отримані ушкодження, Замора (а з ним ще шість!!! футболістів збірної Іспанії) був змушений пропустити матч-відповідь, яку збірна Італії виграла з мінімальним рахунком.

Півфінали

Чехословаччина – Німеччина 3:1 (2:0)

Цей матч був більше, ніж просто гра. Не будемо забувати, яка ситуація була в Європі в 1934 році. Беніто Муссоліні, а до його особистості ще повернемося, багато зробив для того, щоб чемпіонат пройшов саме в Італії.

І мрією дуче був фінальний матч Італія – ​​Німеччина, держав-союзників з дуже схожими режимами та ідеологією.

1934 рік: Італія – Чехословаччина

Німці виглядали краще за свого суперника, проте у Чехословаччини були два козирі, яких гравцям збірної Німеччини покрити не вдалося.

Франтішек Планічка, ще один великий воротар, який виступав на тому чемпіонаті, тягнув все, що можна, здригнувшись всього лише одного разу, а Олдржих Неєдли тричі вразив ворота німецької збірної.

Італія – ​​Австрія 1:0 (1:0)

А ось італійці змогли пройти у фінал, здолавши команду Австрії, яка на початок 30-х років була однією з кращих команд Європи, але до чемпіонату світу все ж почала здавати позиції, і в цілому, перемога італійців була заслуженою.

Фінал

Італія – ​​Чехословаччина 2:1 (1:0, 0:1, дод. час 1:0)

У фінальному матчі рахунок відкрили футболісти збірної Чехословаччини – зробив це Антонін Пуч. У різних джерелах називається різний час гола – спред йде від 69-ї до 76-хвилини.

Але, в будь-якому випадку, грати залишалося недовго. У час, що залишився Неєдли міг вирішувати результат матчу, але не влучив з 5-ти метрів.

Італійці відігралися на 81-й хвилині – божевільний по силі і точності удар завдав Раймундо Орсі. До речі, пару днів по тому, на прохання журналістів, він намагався повторити цей трюк, але приблизно з 50-ти спроб лише одна нагадувала щось віддалено схоже.

Анджело Скьяві в додатковий час приніс Італії перемогу і перший титул чемпіона світу.

У втішному фіналі німці з рахунком 3:2 перемогли команду Чехословаччини.

Оріунді

Розповідаючи про чемпіонат світу 1934 року, обійти цю тему просто неможливо. Зрозуміло, що для більшості це цілком очевидні речі, але все ж нагадаю, що оріунді – це іноземний гравець, частіше за все з країн Південної Америки, який виступає за збірну з Європи.

Так ось, Італія зразка 1934 року мала в складі шістьох таких гравців, з яких, щонайменше, троє, зіграли визначальну роль в завоюванні титулу.

Луісіто Монті цементував оборону, а на флангах атаки грали Раймундо Орсі і Енріко Гуаїта. Орсі забив три голи, в тому числі рятівний в матчі з Чехословаччиною, а Гуаїта вирішив результат півфіналу на користь Італії.

Усі ці гравці мали досвід виступів за збірну Аргентини, а Монті, більш того, грав у її складі в фіналі минулого чемпіонату світу!

Відсутність законодавчих обмежень дозволило італійцям використовувати цих гравців, і, треба віддати їм належне, зробили вони це в повній мірі!

Правомірність перемоги збірної Італії

Збірна Італії – чемпіон світу 1934 року

Ось тут ми підійшли до найделікатнішого моменту – адже до сих пір у багатьох людей, які цікавляться історією футболу, ця перемога італійців викликає лишень криву посмішку.

Що ж, у них є на це право. Тут і вплив Муссоліні, і досить доброзичливе ставлення суддів, апофеозом якого став чвертьфінал з Іспанією, і горезвісні «оріунді».

Все це так. Але історія не має умовного способу, а в історію світового футболу намертво вписано: збірна Італії – чемпіон світу з футболу 1934 року.

І це факт. А факт, як говорив відомий герой роману, – річ вперта.